Про це йдеться в статті #Букв “Підозра Чорновол. Непрацюючий закон про амністію + реванш”.

Гобатюк зазначив, що слідчі з ГПУ, які займалися розслідуванням епізодів 18 лютого, за 6 років так і не знайшли доказів причетності Чорновол до можливого підпалу офісу “Партії регіонів”.

“Слід зазначити, що ознаки підпалу будівлі були, але хто саме його здійснив – ми не встановили. Не було також доказів причетності до цього Чорновол. Що ж до її звинувачення в умисному убивстві – то кваліфікація за ст. 115 Кримінального кодексу безпідставна. Як на мене, там і ненавмисного убивства немає, а умисного – й поготів. Причина смерті пана Захарова – це отруєння чадним газом. Слідство встановило, що він міг покинути приміщення разом з іншими працівниками офісу, однак цього не зробив. Це треба розуміти для причинно-наслідкового зв’язку: якщо б протестувальники підпалили будівлю і закрили виходи з приміщення – то тоді можна говорити про умисність дій. Однак виходи були вільні, працівники могли залишити приміщення. Натомість загиблий нібито ходив і збирав з комп’ютерів жорсткі диски, нібито із записами камер спостереження. І тут питання: а хто саме дав йому таку вказівку?” – говорить Горбатюк.

Зазначається, що відповідальним за розслідування справи підпалу офісу ”Партії регіонів” став не “майданівський” підрозділ Державного бюро розслідувань, який за логікою мав би розслідувати цей епізод, а, територіальне управління ДБР Києва. Так само процесуальне керівництво у цій справі здійснює не “майданівський” підрозділ Офісу генпрокурора, а прокуратура Київської області.

“Справу щодо підпалу офісу “Партії регіонів” виділили в окреме провадження й передали в інший підрозділ для розслідування. Це може свідчити про особливу увагу до цього епізоду 18 лютого. При цьому, ми розслідували, зокрема, вбивства і поранення правоохоронців того дня. Однак важливо, аби епізоди того дня досліджували у комплексі, досліджували ті ризики й загрози, які були для протестувальників. Встановити, чи не було в їх діях самооборони крайньої необхідності. Інакше можна вихоплювати окремі епізоди з контексту й покарати всіх, наприклад, хто кидав бруківку. Але це, як і підозра Чорновол, буде у кращих традиціях 2014 року, коли майданівцям оголошували підозри у різних злочинах”, – наголосив Горбатюк.

Він також додав, що закон про непереслідування майданівців існує, але застосувати його неможливо. Тому що процедура звільнення від відповідальності, яка там прописана, поза рамками Кримінального процесуального кодексу.

“Тобто суперечить йому. А цей Кодекс говорить, що закони, які йому не відповідають – не можуть бути застосовані. На практиці це знайшло підтвердження у справі Бібіка: районний суд цей закон використав, а апеляція сказала, що його застосовувати не можна. І справа знову розглядається в суді першої інстанції. Закон недолугий”, – пояснив Горбатюк.

• Зранку 10 квітня до колишньої народної депутатки Тетяни Чорновол прийшли з обшуком співробітники Державного бюро розслідувань.
• Згодом ДБР повідомило Тетяні Чорновол про підозру у підпалі офісу “Партії регіонів” і діях, які спричинили смерть людини під час протестів на Майдані.
• Тетяні Чорновол інкримінують одразу 8 статей, серед яких “умисне вбивство з кількома обтяжливими обставинами”, за що загрожує довічний термін.