Про це йшлося під час його виступу на журналістському фестивалі Mezhyhirya Fest.

Як сповіщалося, розслідувачі міжнародної мережі Bellingcat проводять власне розслідування щодо спецоперації щодо “вагнерівців”. За словами Грозєва, журналістам стало відомо про можливе проведення спецоперації влітку 2020 року.

“Влітку 2020 року ми відстежували деякі переміщення і телефонні дзвінки найманців через інші наші розслідування. Ми помітили щось дивне, їхнє пересування до Білорусі. Почали досліджувати, відстежувати людей самі. Не було зрозуміло, що саме відбувається, але було зрозуміло, що є якийсь український слід”, — сказав журналіст.

Грозєва зазначив, що здогадки остаточно підтвердилися, коли найманці були затримані в Білорусі.

“Ми зв’язувалися з людьми, які були колишніми співробітниками українських спецслужб. Згодом отримали інформацію, що так, була така операція, і вона все ще триває, що вони сподіваються, що Білорусь видасть найманців Україні. Тобто був період надії серед людей, які працювали в спецслужбах, що операція, хоча і неідеальна, але може завершитися. Як на мене, це було дуже наївним”, — додав журналіст.

На його переконання, Лукашенко втратив би підтримку Кремля, якби видав найманців, тож він не збирався робити цього.

“Він (Лукашенко —ред.), використовував це лише як фішку в грі. Він міг вдавати, що веде перемовини з Україною, але лише щоб поторгуватися з Кремлем”, — прокоментував Грозєв.

Грозєв також зауважив, що інформація, отримана під час прослуховування і стеження за найманцями, майже повністю збігається з інформацією, яку поширювали про спецоперацію українські журналісти.

“Була операція офіційна затверджена за участі декілько служб, не те що одна група людей самовільно вирішила. Був план — захопити цих 33 найманців. Вони були достатньо важливі і достатньо тупі, щоб підписати контракти на роботу в цій фейковій привітній військовій компанії українських спецслужб. Далі за якихось — легітимних чи ні — причин було відтермінування на декілька днів. З одного боку може бути обгрунтована причина, задіяні декілька країн […] Можливо, була тупа, але не злочинна, ідея: “Ну, три дні, що там станеться”. Але може бути і справді так, що хтось навмисно це зробив, бо не хотів погіршувати стосунки з Кремлем”, — сказав журналіст.

На переконання розслідувача, попри те, що операція була зірвана, вона показала ефективну роботу українських спецслужб, оскільки під час спецоперації було зібрано масив доказів причетності російських найманців до злочинів на Донбасі, зокрема, до збиття рейсу MH17.

Грозєв акцентував, що уряд України досі не готовий говорити на цю тему. Раніше сповіщалося, що голова Офісу президента Андрій Єрмак відмовився від коментарів Bellingcat щодо провалу спецоперації. Журналіст зазначив, що вони намагаються отримати офіційні коментарі близько пів року.

“У нас є достатньо інформації, щоб об’єктивно довести, що така інформація була. Уряд не хоче це визнавати, оскільки тоді весь накоплений обсяг доказів може бути використаний в судах, а це може дуже зашкодити у справі МН17“, — додав він.

Журналіст також повідомив, що документальна стрічка Bellingcat про цю спецоперацію ще фільмується. Розслідувачам вдалося поспілкуватися із деякими з найманців. Розуміючи, що на них чекає переслідування з боку російських спецслужб, вони переконували журналістів, що раніше збрехали про свою причетність до військових дій на Донбасі.

За словами Грозєва, впродовж місяця вийде текстова версія розслідування, далі буде короткий документальний фільм. Також планується стрічка-розслідування тривалістю дві години, вона вийде не раніше наступного року.

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня 2020 року правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Тоді заявили, що було отримано інформацію про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing MH-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про операцію в Офісі президента. Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію про зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

Роль Зеленського

24 червня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю програмі “VIP з Наталією Мосейчук” на “1+1” заявив, що телефонував Олександру Лукашенку щодо “вагнерівців”. Він також заявив, що ця спецоперація не була українською, і висловив радість з приводу того, що завершено цю операцію не було. Раніше президент називав інформацію про спецоперацію щодо “вагнерівців” маячнею.

Народний депутат 8 скликання Дмитро Ярош такі заяви президента “явкою з повинною”.  Партія “Європейська Солідарність” виступила з вимогою викликати Зеленського на засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК).

В тому ж інтерв’ю Зеленський порівняв спецоперацію щодо “вагнерівців” із захопленням літака з опозиціонером Романом Протасевичем в Мінську. Колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що це все одно, що порівнювати “95 квартал” з 95 бригадою Збройних сил України.

#Букви розбиралися, чи вчиняв Зеленський державу зразу, коли телефонував Лукашенку щодо “вагнерівців”. 

22 липня Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої держзради президента Зеленського та його оточення через зрив операції. Цього зроблено не було.

3 вересня активісти “Руху опору капітуляції” подали до ОГП заяву щодо бездіяльності слідчого Держбюро розслідувань.

9 вересня суд зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.

4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що СБУ проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.

Розслідуванням справи щодо “вагнерівців” займається Тимчасова слідча комісія ВРУ з питань “розслідування можливих протиправних дій представників державної влади”.