Про це повідомляють #Букви.

У вівторок, 14 липня, кілька десятків депутатів від фракції “Слуги народу” опублікували на своїх сторінках у Facebook спільну заяву щодо законопроєкту їх колеги Максима Бужанського “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в навчальних закладах” (реєстр. № 2362).

У спільній заяві нардепи критикують зазначений законопроєкт і закликають колег не підтримувати його.

“Законопроект № 2362 суперечить нашим переконанням, і вносить розкол у суспільство, створює напругу, ускладнює в перспективі вирішення загальнодержавних завдань суспільного розвитку.

З огляду на  викладене, з усією повагою до думки кожного народного депутата і його права вносити законодавчі ініціативи, заявляємо, що не підтримуємо законопроект № 2362, і не голосуватимемо за нього.

Закликаємо усіх колег, хто поділяє наші цінності, долучитися до цієї заяви шляхом поширення її на своїх сторінках в соціальних мережах”, — заявили нардепи.

Текст заяви опублікували Олена Шуляк, Дмитро Наталуха, Єлизавета Богуцька, Ростислав Тістик, Марина Бардіна, Максим Пашковський, Олександр Аліксійчук, В’ячеслав Рубльов, Богдан Яременко, Єгор Чернєв, Анна Бондар, Дмитро Костюк, Єлизавета Ясько, Тетяна Циба, Лада Балух, Дмитро Гурін, Андрій Богданець, Дмитро Нальотов, Ігор Василів, Сергій Кузьміних, Олександр Санченко, Іван Юнаков, Анастасія Радіна, Євген Петруняк, Олександр Мариковський, Вікторія Подгорна і Богдан Кіцак. Відстежити пости народних депутатів можна за  хештегом #єдинаДержавна в соцмережі.

Що відомо про законопроєкт Бужанського?

Як відомо, 16 травня 2019 року було оприлюднено закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. В цьому законі йдеться про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування. Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів тощо. Українською  мають вільно  розмовляти  Президент, Прем’єр-міністр, голова Парламенту, члени Уряду, міністри, народні депутати, депутати місцевих рівнів, судді та адвокати, викладачі вишів і шкіл, медпрацівники тощо. Крім цього, відповідно до закону українська мова стає обов’язковою і для всіх видів ЗМІ.

Також українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах.

6 грудня 2019 року Венеціанська комісія опублікувала свою думку щодо закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон, оскільки “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”, а в документі, на думку експертів, цього зробити не вдалося.

Нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вважає, що цей закон “спрямований на дискримінацію носіїв інших мов”,  передусім  російськомовних. 10 грудня Бужанський повідомив, що вніс до Парламенту законопроєкт про визнання закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” таким, що втратив силу.

Як повідомляється на сайті парламенту, законопроєкт Бужанського був внесений нардепом ще наприкінці жовтня 2019 року. У травні 2020 року парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики повернув зазначений документ його автору, а 17 червня комітет більшістю голосів відхилив доопрацьовану версію зазначеного законопроєкту.

Проте, за інформацією нардепів “Європейської Солідарності”, нардепи фракції “Слуги народу” і “Опозиційною платформи – За життя” планують “протягнути” цей законопроєкт в парламенті цього тижня, як очікується — 16 липня. На момент публікації матеріалу порядок денний засідання парламенту на цей день ще не опубліковано.

Законопроєкт нардепа, всупереч його заяві, передбачає не визнання закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” таким, що втратив чинність, а внесення змін до низки законодавчих актів, пов’язаних з мовою викладання в українських школах.

Зокрема, відповідно до закону з 1 вересня 2020 року має відбутися  перехід учнів 5-11 класів, які навчалися мовами нацменшин, на навчання українською мовою. Бужанський своєю чергою пропонує дозволити таким школярам до 1 вересня 2023 продовжити отримувати освіту відповідно до правил, які існували до набуття законом чинності.

Також Бужанський пропонує замість норми про обов’язковий обсяг навчання державною мовою в розмірі не менше 80% для національних меншин запровадити  норму у 20-40% для учнів 5-9 класів та до 60% для учнів 10-11 класів.

Реакція на скандальний законопроєкт

У грудні Олександр Ткаченко, який тоді був нардепом і головою комітету з питань гуманітарної та інформполітики, зауважував на тому, що цей законопроєкт не обговорювався Бужанським з колегами по фракції й не розглядався профільним комітетом, до того ж ознайомитися з ним на сайті парламенту в той час також було неможливим. Попри це  Ткаченко не підтримав ініціативу колеги по фракції.

У червні, коли профільний комітет повернувся в розгляду законопроєкт  Бужанського, українські письменники, дипломати, культурні діячі, журналісти та політики звернулися до народних депутатів з вимогою зняти його пропозиції з розгляду. 17 червня  під  стінами Верховної Ради пройшов мітинг “проти наступу на український простір”.

Проти законопроєкту Бужанського виступають Міністерство освіти й науки та Міністерство фінансів.

Фракція “Європейської Солідарності” називає цей законопроєкт “шляхом до тотальної русифікації освіти” і закликає всіх небайдужих громадян прийти на мітинг під стіни  парламенту о 9 годині ранку 16 липня і не розходитися доти, поки проєкт Бужанського не буде знятий з розгляду.

22 червня глава комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вніс до парламенту проєкт постанови про відхилення законопроєкту Бужанського.