- Представник Головного розвідувального управління Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що саме після підписання “харківських угод” у квітні 2010 року, Росія почала активно завозити модернізовану техніку на територію Криму і посилювати свої військові угруповання.
- Рада нацбезпеки та оборони України доручила Службі безпеки України вивчити обставини ратифікації так званих “харківських угод”, що відкрили шлях до анексії Криму.
- 12 березня СБУ розпочала розслідування обставин підписання та ратифікації “харківських угод”.
Відповідні повістки розміщені на сайті СБУ.
Всі депутати викликаються на допит як свідки в провадженні 22021000000000073.
“Вказані громадяни були викликані на допит у так званій справі “Харківських угод”. Як чинні народні депутати, вони викликалися через Апарат ВРУ”, – повідомив у коментарі Lb.ua речник СБУ Артем Дехтяренко.
Що відомо про “харківські угоди”?
У 2008 році уряд мав запропонувати законопроєкт, який урегульовував би питання виходу Чорноморського флоту РФ. Однак законопроєкт розроблений не був і це, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, стало “першою цеглиною, яка почала руйнувати систему нашої безпеки”.
Крім того, це призвело до появи у 2010 році так званих “харківських угод”. Документ підписали тодішні президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв. Згідно з угодами, термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі було продовжено до 2042 року в обмін на здешевлення для України російського газу. Данілов наголосив, що угоди ратифікували надто швидко — вже за 4 дні після їх підписання.
Зауважимо, що це рішення було ухвалено в напівпорожній залі: присутніми були 238 депутатів, з них 236 проголосували за. Згідно з інформацією на сайті парламенту, ратифікацію підтримали фракція “Партії регіонів” (160 голосів “за” від 161 депутата), фракція “Блок Литвина” (20 голосів), фракція Комуністичної партії України (27 голосів). Фракція “Блок Юлії Тимошенко” дала 9 голосів, фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” — 7. Ще 14 голосів дали позафракційні депутати.
Серед тих, хто підтримав ратифікацію, були деякі чинні нардепи та олігархи. Це, зокрема, Рінат Ахметов, Андрій Деркач, Ігор Палиця, Микола Злочевський, Володимир Литвин тощо.