Про це повідомляє CNN.

Угода дозволила Україні – одному з найбільших у світі виробників пшениці  – експортувати зерно зі своїх чорноморських портів з початку серпня.

Лавров заявив, що Москва хоче, аби ООН надала докази того, що експорт, який повинен проходити через центр моніторингу в Стамбулі, спрямовується до найбідніших країн світу. Виступаючи під час спільної пресконференції з генеральним секретарем Організації ісламського співробітництва (OIC) у Москві 24 жовтня, він зазначив, що запитав в ООН дані про кінцеві пункти призначення зерна.

За словами російського міністра, РФ вважає, що “найбідніші країни отримують лише п’ять-сім відсотків експортованого зерна, а решта надходить до країн ЄС”.

“Європейські країни дають таке пояснення: мовляв, так, більшість українського зерна ми отримуємо, але потім це зерно розвозять по світу, зокрема й у найбідніші країни. Я хотів би мати чіткішу картину, тому ми звернулися до секретаріату ООН, який займається цією операцією, та в якого є всі дані, надати статистику щодо руху зерна до кінцевого пункту призначення”, – сказав Лавров.

Він додав, що дані, запитувані в ООН, служитимуть основною для рішення РФ про те, чи залишатися їй у зерновій угоді.

Лавров також поскаржився, що друга частина угоди, яка стосується постачання російського продовольства і добрив на світовий ринок, “практично не виконується”. Він стверджував, що для російських компаній необхідні чіткі юридичні виключення з санкцій, а також гарантії вільного входу російських кораблів у європейські порти та іноземних кораблів у російські. Однією з основних проблем він назвав санкції проти “Россельхозбанку”, основної фінансової установи, яка обслуговує постачання добрив і зерна на світові ринки.

“Роботи дуже багато. Угода закінчується в листопаді. І ми виходимо з того, що до розгляду питання про його продовження всі зазначені питання отримають задовільне рішення”, – зазначив він.

Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що неможливо передбачити, чи продовжать “зернову угоду” за посередництва ООН та Туреччини, термін дії якої завершується у листопаді.

Продовольча криза

Угода відбулася після місяців дипломатії та викликала надії в усьому світі після того, як блокада Росією українських портів підштовхнула ціни на зернові товари до рекордно високого рівня цього року, оскільки понад 20 мільйонів метричних тонн української пшениці та кукурудзи залишилися в Одесі.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Львові Гутерреш заявив, що є ознаки того, що світові продовольчі ринки починають стабілізуватися після угоди.

Пізніше він закликав розвинені країни допомогти країнам, що розвиваються, купувати зерно.

“Переміщення зерна не має великого значення для країн, які не можуть собі це дозволити, — заявив Гутерреш в Одесі. — Настав час масової та щедрої підтримки, щоб країни, що розвиваються, могли купувати продовольство в цьому та інших портах — і люди могли його купувати. Країни, що розвиваються, потребують доступу до фінансування — зараз. Їм потрібне полегшення боргів — зараз. Їм потрібні ресурси інвестувати у своїх людей — зараз”.

За даними Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), глобальний голод різко зріс: зі 135 мільйонів людей, які відчували гостру нестачу їжі у 2019 році, до 345 мільйонів у 2022 році. Він включає “50 мільйонів людей у ​​45 країнах, у двері яких стукає голод”, – заявив 20 липня виконавчий директор ВПП Девід Бізлі Комітету у закордонних справах Палати представників, закликаючи інші країни-донори, як-от країни Перської затоки, втрутитись у справу “відвернення катастрофи”.

Сьогоднішня криза набагато гірша за попередні стрибки цін на продовольство з 2007 по 2008 рік і з 2010 по 2012 рік, які спровокували заворушення по всьому світу, включаючи революції на Близькому Сході.

Експерти з продовольчої безпеки попередили про величезний геополітичний ризик, якщо не вжити заходів. Цього року вже спостерігалася політична дестабілізація в “Шрі-Ланці, Малі, Чаді, Буркіна-Фасо, заворушення та протести, що відбуваються в Кенії, Перу, Пакистані, Індонезії… це лише ознаки того, що все буде ще гірше”, — пояснив Бізлі.

• На тлі світової продовольчої кризи США виділять Всесвітній продовольчій програмі $68 млн на закупівлю української пшениці.
• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що уряди та приватний сектор повинні співпрацювати, щоб постачати російські харчові продукти та добрива, а також українське зерно на світові ринки згідно з угодою.
• Протягом перших 20 днів з початку роботи “Зернового коридору” з українських морських портів вийшло 27 суден.