Про це повідомили в інтерв’ю The Economist.

Валерій Залужний підкреслив, що до 24 лютого в Україні фронт простягався на 403 км і 232 опорні пункти, але після цього він збільшився до 2 500 кілометрів. На початку вторгнення завданням захисників було зупинити натиск росіян і розподілити менші сили.

За його словами, Москва збирала ресурси для ведення повномасштабної війни приблизно 3,5 – 4 роки. За цей період Кремль інтенсивно нарощував людей, техніку, боєприпаси тощо. За три місяці від 24 лютого РФ вичерпала ресурси, не досягнувши практично жодного результату, що свідчить про те, що вони обрали неправильну позицію й тепер шукають, як із неї вийти.

Москва вирішила зосередитися на Донбасі, щоб зберегти ресурси, які залишилися, але “стратегічно це безпрограшна ситуація для російської армії”. Швидше за все, росіяни шукають способи, як зупинити бойові дії та отримати павзу будь-якими способами, зокрема атаками на цивільну енергетичну інфраструктуру. Кремлю потрібен час, аби зібрати ресурси та створити новий потенціал для продовження спроб досягти своїх цілей.

Головнокомандувач підкреслив, що окупанти утримують лінію фронту 1 500 км, щоб не дати ЗСУ перегрупуватися. Залужний наголосив, що те, що вони “зараз сильно воюють, це, звичайно, дуже погано, але це не розв’язання стратегічної проблеми – це просто виснажує Збройні сили України”.

“Тому, як і під час Другої світової війни, я не сумніваюся, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси. Вони готуються на 100%. Боєприпаси готуються, не дуже, але все ж. Це не будуть ті ресурси, які могли бути за два роки припинення вогню. Так не буде. Це буде паршиво, і бойовий потенціал буде дуже-дуже низьким, навіть якщо він залучить ще мільйон людей в армію, щоб кидати тіла, як це зробив Жуков (провідний радянський командувач часів Другої світової, – ред.), це не принесе все одно бажаного результату”, – наголосив він.

Стратегічні завдання ЗСУ

Українським захисникам важливо втриматися на лінії фронту та не втратити позицій. Київ має за допомогою партнерів дуже чітко відстежувати, що відбувається на передовій, і де окупанти готуються.

Другим завданням є підготовка до загострення бойових дій, які можуть статися у лютому або березні. За його словами, війну необхідно вести  свіжими силами та резервами, бо нині “війська пов’язані в боях, вони стікають кров’ю”, але тримаються “виключно завдяки мужності, героїзму та вмінню своїх командирів тримати ситуацію під контролем”.

ЗСУ мають створити резерви і підготуватися до атаки, яка може відбутися у гіршому випадку наприкінці січня. Загострення може розпочатися не на Донбасі, а в напрямку Києва, з Білорусі або навіть з півдня.

“Ми зробили всі розрахунки: скільки нам потрібно танків, артилерії і так далі, і так далі. Це те, на чому кожен повинен зараз зосередитися. Хай вибачать мені солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш тривалих і важких боїв, які можуть початися наступного року”, – додав Валерій Залужний.

Після утримання рубежів і позицій разом із накопиченням ресурсів вкрай важливими є протиракетна і протиповітряна оборона.

“На мою особисту думку, я не енергетичний експерт, але мені видається, що ми – на межі. Ми балансуємо на тонкій межі. А якщо (електромережу, – ред.)  зруйнують…, тоді починають мерзнути солдатські дружини та діти. І такий сценарій можливий. Який настрій буде у бійців, уявляєте? Без води, світла, тепла чи можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?” – запитав головнокомандувач.

Ситуація зі зброєю та можливий наступ росіян на Київ

Валерій Залужний додав, що Україні вистачає військових, але ми потребуємо танків, сучасних БМП, боєприпасів тощо. На сьогодні російські війська відійшли на відстань, куди не можуть дістати Himars, а ось “дальнішого у нас нічого немає”.

“Зараз маємо коефіцієнт 0,76 (успішності роботи ППО, – ред.). Росіяни використовують цей коефіцієнт ефективності 0,76, коли планують свої атаки. Це означає, що замість 76 ракет вони запускають 100. А 24 проходять і досягають цілі. А що дві ракети роблять з електростанцією? Два роки не працюватиме”, – наголосив він.

За його словами, фахівці НАТО обізнані з ситуацією “до дрібниць”. ЗСУ вже отримали деякі NASAMS, Iris-T, але їхню кількість треба нарощувати, і поки що цієї техніки недостатньо. Україні ж потрібні “десятки таких”.

Стосовно питання наступу на окупований Крим головнокомандувач сказав, що треба спочатку подолати відстань у 84 км до Мелітополя. Цей населений пункт надав би повний вогневий контроль над сухопутним коридором, бо з Мелітополя вже можна обстрілювати Кримський перешийок.

Проте при розгляді цього питання треба врахувати ресурси, оскільки вони потрібні для формування боєздатності. На сьогодні використовується набагато менше снарядів, а в Європи немає великої кількості боєприпасів.

“Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600 – 700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але двома бригадами я не зможу”, – підкреслив Валерій Залужний.

За його словами, мобілізація у РФ спрацювала, бо росіяни керуються логікою: “Велить їм цар воювати, і вони воюють”. Головнокомандувач провів аналогію з двома чеченськими війнами, де було те саме.

“Можливо, вони не настільки добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, у них є резерв 1,2 – 1,5 млн осіб… Росіяни готують близько 200 тисяч нових військових. Я не сумніваюся, що вони спробують взяти Київ ще раз”, — резюмував Залужний.

• За словами високопосадовця зі США, Росія через спалення усіх запасів на десятому місяці широкомасштабного вторгнення використовує боєприпаси з десятиліттям давності, із високим рівнем відмов. Придатних до використання запасів у Росії є до 2023 року.
• У розвідці Великої Британії прокоментували позачергову перевірку боєготовності військ Білорусі та оцінили ймовірність наступу військ РБ на Україну.