Про це повідомив народний депутат з фракції “Європейська Солідарність” Володимир В’ятрович.

Депутати вже подали всі необхідні зміни до тексту. Водночас В’ятрович зауважив, що комусь дуже хочеться протягнути закон у першому читанні саме зараз і обов’язково – з антиукраїнськими нормами.

Так, за словами нардепа у тексті, що виноситься на перше читання:

• скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
• нівелюється перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
• знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення 10% квоти на українські пісні на радіо;
• робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

“Усвідомлюючи важливість європейської інтеграції України і потребу ухвалення євроінтеграційних законів, ми разом з тим вважаємо неприйнятними спроби при ухваленні законопроєкту “Про медіа” зруйнувати вже передбачені чинними законами механізми захисту української мови і національного культурно-інформаційного простору, які не мають прямого стосунку до питань європейської інтеграції”, – йдеться у зверненні до Голови ВР.

На думку депутатів, профільний комітет має повернутися до розгляду законопроєкту і внести до тексту, що виноситься на перше читання, зміни, які гарантують збереження цих механізмів.

Нардепи вважають за неможливе голосування за проєкт закону “Про медіа” навіть у першому читанні до внесення цих змін та закликали врахувати зазначені пропозиції і не виносити законопроєкт на пленарне засідання Верховної Ради України.

Законопроєкт № 2693-д “Про медіа” зареєстрували у Верховній Раді ще 27 грудня 2019 року, у травні 2020 року парламент відправив його на повторне перше читання. Новий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

23 серпня гуманітарний комітет Верховної Ради проголосував за те, щоб рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроєкт про медіа. Тоді Микола Княжицький зазначив, що на головування нардепам хочуть внести суперечливий проєкт закону, який відкидає Україну від членства у Євросоюзу, а, що найголовніше – навмисно скасовує норми на підтримку української мови і культури.

Законопроєктом пропонують запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Окрім цього, проєкт закону передбачає розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

Своєю чергою, громадянський рух “Відсіч” вже опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту, які, за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Так, законопроєктом можуть скасувати важливі норми закону “Про кінематографію”, які забороняють популяризацію і пропаганду російських органів та створення позитивного образу їх працівників (зокрема колишніх і позаштатних).

Що також важливо, чинний закон “Про кінематографію” містить важливу норму про заборону приниження чи зневажання української мови у фільмах. За даними “Відсічі”, проєкт закону “Про медіа” цю норму скасовує.

Окрім цього, проєкт містить чимало інших послаблень і погіршень, вигідних російськомовній медіаіндустрії та абсолютно невигідних і невідповідних національним інтересам України та настроям суспільства.

• Раніше народний депутат України Микола Княжицький заявив, що до законопроєкту про медіа було додано низку змін, які можуть призвести до скасування норми на підтримку української мови і культури. він наголосив, що проєкт переповнено антиєвропейськими нормами, які вносяться для обмеження свободи слова і створення пропагандистських державних медіа.
• Після 24 лютого “Детектор медіа” припинив моніторинг щоденних теленовин і політичних токшоу. Більшість з українських телеканалів тепер транслює спільний телемарафон “Єдині новини”. На додачу до щоденного конспекту марафону, а також щотижневого докладного розбору грубих порушень і помилок, видання щомісяця публікує суто статистичну інформацію про спільний інформаційний етер. Наразі у марафоні поступово більшає повторів, водночас вбачається не пропорційний розподіл представництва політичних сил.
• Раніше #Букви повідомляли, що в етері марафону “FreeДом”, який виходить на каналі UATV, спікера попросили перейти на російську мову з державної української. Ведуча медіагрупи “Україна” Юлія Галушка аргументувала це тим, що канал “мовить російською для всього світу”.
• Тоді ж видання “Детектор Медіа” запропонувало низку варіантів щодо розв’язання проблеми – замість того, щоб змушувати спікера переходити з державної мови на російську. Наприклад, ведуча могла стисло переказати російською, що сказав Дмитро Лунін, або телеканал міг найняти синхронного перекладача. У деяких сюжетах телеканалу саме так і роблять.