У зв’язку із цим #Букви нагадують, що відомо про Стерненка та відкриті проти нього справи.

Що відомо про Стерненка

Сергій Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектора”.

Він закінчив Одеський університет ім. Мечникова за спеціальністю “Правознавство”, працював юрисконсультом.

Стерненко був одним з організаторів так званої “сміттєвої люстрації”, в рамках якої різних політиків та чиновників садили у сміттєві баки.

Стерненко став відомий завдяки протестам в Одесі проти концертів зірок російської естради та мітингів проти незаконних забудов.

Зокрема один із конфліктів стосувався спроби зведення “адміністративної будівлі з торговими приміщеннями” на території Міського саду, який розташований в центрі міста й закладений понад 100 років тому. Територія, на якій нібито мали почати будувати, перебувала у приватній власності, була закрита для громади міста й стояла закинутою не один рік.

Врешті, під час одного з протестів в листопаді 2017-го мітингувальники зайшли туди силою, побившись з поліцією та зламавши ворота. Був там і Стерненко, якого затримали силовики. Активіст отримав звинувачення в організації масових заворушень і два місяці арешту в СІЗО з правом внесення застави у понад 600 тис. грн, що викликало питання у правомірності рішення суду. Проте тодішній голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов вніс за активіста заставу і той вийшов на свободу.

А за кілька місяців стався перший напад на Стерненка.

Три напади на Стерненка і звинувачення у вбивстві

Перший напад на активіста стався 7 лютого 2018 року в під‘їзді його будинку. Невідомі побили його битою. Активіст опинився в лікарні на тиждень, а коли вийшов звідти – попросив про державну охорону, оскільки пов‘язував напад зі своєю громадською діяльністю і підозрював у замовленні злочину місцеву владу (зокрема – мера міста Геннадія Труханова). Однак йому відмовили. Нібито через те, що не існувало загроз його життю та здоров‘ю.

Другий напад стався за кілька місяців – 1 травня. Тоді Стерненко зі своєю дівчиною Наталею Усатенко збирався знімати мітинг комуністів, який мав відбуватися під Оперним театром. Коли пара йшла через двір до авто, хлопець почув постріли. Невідомий стріляв з травматичної зброї. Одна з гумових куль влучила активістові у шию. Він погнався за нападником і зміг його затримати (другий втік). Ним виявився Абзал Байкумашев – раніше судимий за розбій. Фактично, наразі це єдиний арештований нападник. Активіст знову звернувся до поліції з проханням надати охорону, однак офіційної відповіді на це прохання він не отримав.

Третій, найрезонансніший і найвідоміший напад на одеського активіста стався приблизно за три тижні – 24 травня. Близько 23:00 Сергій разом із дівчиною повертався додому. В арці, яка вела до двору їхнього будинку, на них напали двоє невідомих. Активіст почав оборонятися й поранив обох нападників. Ті почали тікати.

Постраждалі намагалися самотужки їх затримати, однак наздогнати вдалося лише одного – Івана Кузнецова, який помер в результаті отриманих ножових поранень.

Власне, саме ця смерть стала приводом для проросійських ЗМІ та політиків звинуватити Стерненка в умисному убивстві.

Цікаво, що другий нападник на Стерненка Олександр Ісайкул вже навесні 2019-го втік з України.

За цей час журналісти “Слідство. Інфо” опублікували інформацію, що до нападів на активіста може бути причетною місцева поліція. Вони вказували на той факт, що під час другого замаху на Стерненка один з нападників тікав з місця злочину на автомобілі Mercedes, який був зареєстрований на тогочасного радника голови поліції Одещини Руслана Форостяка.

Підозри

Оголосити Стерненку підозру за статтею “умисне убивство” мали ще восени 2019 року.

Завдяки депутатові від фракції “Слуги народу” Олександру Дубінському в мережу потрапила чернетка документа, який нібито перебував на погодженні в генеральній прокуратурі. Приблизно в цей же час із вимогами арештувати й судити Стерненка виступали депутати від фракції “Опозиційної платформи – “За життя”. Серед них, зокрема, був колишній радник Арсена Авакова Ілля Кива.

На початку квітня 2020 року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова в інтерв’ю заявила, що Стерненку “підозра буде в будь-якому разі”.

Підозру Стерненку оголосили в червні минулого року (за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 2 ст. 263 (незаконне носіння холодної зброї)). Для цього його викликали на допит до Служби безпеки України.

Стерненку було також висунуто обвинувачення у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Йдеться про справу від 2015 року.

Так, у вересні 2015 року проти Стерненка було відкрито кримінальне провадження за підозрою у викраденні людини, депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. На той момент Щербич був членом проросійської партії “Родіна”, яку очолював Ігор Марков. Згодом Щербич став соратником голови міста Одеси Геннадія Труханова та членом його партії “Довіряй справам”.

У 2015 році Стерненко подав звернення до обласної прокуратури, СБУ та МВС із вимогою притягти Сергія Щербича до кримінальної відповідальності через його антиукраїнську діяльність. У відповідь Щербич заявив, що Стерненко його викрав та катував, щоб начебто заволодіти його грошима.

Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї. Активіст заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Саме за цією справою “про викрадення” активіста сьогодні засудили до 7 років ув’язнення.

Прокурори вимагали засудити активіста до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

• Сьогодні в залі Приморського районного суду Одеси активіст Сергій Стерненко зателефонував президенту Володимиру Зеленському і “подякував” за вирок.
• Сьогодні, 23 лютого, активістів, що прийшли підтримати Сергія Стерненка, розлютив вирок – під судом лунали вибухи петард та сталися сутички.