#Букви розповідають, що про нього відомо і за яке дослідження Пенроуз удостоївся нагороди.

Біографія

Роджер Пенроуз народився 8 серпня 1931 року в Колчестері (Англія). Його батьки Лайонел Шарпл Пенроуз і Маргарет Літс мали медичну освіту. Маргарет була лікарем, а Лайонел — медичним генетиком, членом Королівського товариства.

У 1939 році сім’я переїхала до США, а потім до  Канади — в місто Лондон в провінції Онтаріо, де Роджер відвідував школу. В той таки час у нього почала  формуватися  зацікавленість  математикою. Джерелом цього   було захоплення нею батька і матері.

Після закінчення війни в 1945 році родина Пенроузів повернулася до Англії та оселилася в Лондоні. Роджер відвідував школу Університетського коледжу Лондона, і до її закінчення він вибрав спеціалізацію фізики, хімії та математики.

Після отримання почесного (з відзнакою) ступеня бакалавра математики в Університетському коледжі, Роджер вступив до Кембридзького університету. У 1957 році в Кембриджі він отримав ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію про  основні методи  алгебраїчної геометрії.

На той час  його вже захопила фізика. Найбільше  вплинув в даному разі  на нього відомий фізик і товариш його брата Денніс Сіаму.

Наукова діяльність

У 1965 році в Кембриджі Пенроуз показав, що сингулярності, подібні до тих, що існували у чорних дірах, можуть бути сформовані в процесі гравітаційного колапсу присмертних великих зірок.

У 1964 році його прийняли до  Біркбек Коледж у(Birkbeck College) в Лондоні  викладачем, де  за два роки підвищили на посаді до професора прикладної математики.

У 1967 році Пенроуз розробив теорію твістор, яка зображає геометричні об’єкти простору Мінковського на чотиривимірний складний простір. У 1969 році він висунув гіпотезу “космічної цензури”, яка полягає в тому, що властивості самого Всесвіту не допускають спостереження властивої сингулярності непередбачуваності, закриваючи сингулярності, що формуються, горизонтами подій.

У 1974 році Роджер Пенроуз здобуває широку популярність як винахідник мозаїки Пенроуза, що дозволяє за допомогою всього лише двох плиток вельми простої форми замостити нескінченну площину неперіодичним візерунком. У 1984 році подібні структури були знайдені в розташуванні атомів квазікристалів.

У 2004 році Пенроуз випустив книгу Дорога до реальності (The Road to Reality) – виклад власних поглядів на закони Всесвіту, 1099 сторінок, що містять великі коментарі до законів фізики. А у 2005, в червневому номері журналу Discover, Пенроуз змалював власну інтерпретацію квантової механіки.

Нобелівська премія з фізики

Цього року Пенроуз  отримав  Нобелівську  премію за дослідження чорних дір.

Він використовував математичні методи , щоб довести те, що чорні діри є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна. Сам Ейнштейн не вірив, що чорні діри справді існують.

У січні 1965 року, за десять років після смерті Ейнштейна, Роджер Пенроуз довів, що чорні насправді можуть утворюватися, і докладно описав їх.

За своєю суттю чорні діри приховують сингулярність, в якій припиняються всі відомі закони природи. Його новаторська стаття досі вважається найважливішим внеском в загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.

• Харві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс отримали Нобелівську премію з медицини за їхній внесок в боротьбу з гепатитом C, хворобою, яка є серйозною проблемою для глобальної системи охорони здоров’я.