Угорщина між санкціями США та енергетичною залежністю від Росії

Угорщина опинилася в центрі міжнародної уваги після того, як стало відомо минулого тижня: Росія та США обрали країну для майбутнього саміту, пов’язаного з завершенням війни в Україні. Ця новина підкреслила роль Будапешта як вузла переговорів між Заходом та Москвою.

Позиціонуючи Угорщину як союзника як з Путіним, так і з Трампом, Віктор Орбан спробував показати світові шлях до миру, який, за його словами, лежить через Будапешт.

Однак його надії розвіяла раптова відмова США від саміту у столиці Угорщини та оголошення санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній – крок, який став першою серйозною мірою за оновленого президентства Трампа.

Нові санкції спрямовані на виснаження воєнного бюджету Москви, однак вони можуть зашкодити й економіці Угорщини. Більшість країн ЄС уже диверсифікували свої енергетичні потоки після повномасштабного вторгнення 2022 року, тоді як Угорщина та Словаччина залишаються надмірно залежними від російської нафти.

Зараз Орбан зіштовхнувся з наслідками власної енергетичної політики. Разом із запровадженням нафтових санкцій США ЄС у четвер підтвердив заборону імпорту російського зрідженого газу з 2027 року. Минулого місяця Орбан запевнив Трампа, що без російського енергоімпорту економіка Угорщини буде «на колінах».

Попри критику «європейської уніфікації» Брюсселя, Орбан заявляє, що відстоює суверенітет – право Угорщини визначати власний шлях у рамках ЄС та шукати зв’язки з лідерами поза його межами. Проте така енергетична лінія зберігає країну залежною від одного джерела постачання.

Подвійний удар санкцій США та заборона LNG з’являються на фоні того, як Орбан, найдовше перебуває на посаді премʼєра в Європі, намагається придушити зростаючий опозиційний рух під керівництвом Пітера Магяра – колишнього лояльного соратника Орбана, який став головним суперником. Хоч Орбан розраховував на підтримку під час саміту США-Росія в Будапешті, тепер він стикається із загостренням економічної кризи перед важливими виборами навесні.

Реакція Заходу та перспективи для Угорщини

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну ЄС зменшив імпорт російської енергії, але Угорщина, Словаччина та Чехія отримали винятки – час зменшити залежність від Росії.

Проте дві країни використали ці винятки, щоб поглибити залежність. Зокрема, частка російської нафти в Угорщині зросла з 61% у 2022 році до 86% у 2024 році; цьогорічний обсяг імпорту з Росії складає близько 92%. Словаччина також залишається майже повністю залежною від постачань із Москви.

За даними звіту до травня, закупівлі російської нафти принесли Кремлю приблизно 5,4 мільярда євро – що еквівалентне вартості приблизно 1800 ракет Iskander-M, які використовувалися проти української інфраструктури.

Поставки прямують через трубопровід «Дружба», який неодноразово зазнавав атак під час Kyivської стратегії тиску на сусідів у рамках війни.

Звіт CSD-CREA пропонує варіант диверсифікації енергопостачання через хорватський Adria-пайплайн замість «Дружби», однак Орбан не дає сигналів змін курсу. В інтерв’ю радіо Угорщини він заявив, що уряд працює над обходом санкцій США, не надаючи додаткових деталей.

«Яким же буде вибір: дружня зустріч Путіна та Трампа в Угорщині, чи скидання уряду Угорщини, якщо вони спробують ухилитися від санкцій?»

Згідно з Рібаковою, обходи санкцій можуть стати першим серйозним випробуванням для серйозності дій американської адміністрації щодо їхнього виконання.

«відмова Путіна закінчити цю безглузду війну»

«Ми зробимо це у майбутньому.»

Економічна доля Угорщини та стійкість її політики щодо санкцій залишаються під питанням: майбутні кроки уряду Орбана та громадська реакція визначать не лише внутрішню динаміку, але й вплив на міждержавні відносини в центрі Європи перед найважливішими виборами.