Про це інформує CNN.

Загроза ядерної катастрофи нависає місяцями під час війни Росії в Україні. Ці побоювання поновилися минулого тижня після посилення обстрілів навколо Запорізької АЕС , найбільшої в Європі, яка з березня перебуває під контролем Росії.

Напади на комплекс, які наростали у зв’язку з бойовими вогнями на півдні України, викликали занепокоєння щодо привиду ядерної катастрофи, а спостережний орган ООН і світові лідери вимагають дозволити місії відвідати це місце та оцінити збитки.

Тож наскільки реальним є ризик, який становлять бойові дії?

Експерти з атомної енергетики прагнуть розрядити деякі з тривожних попереджень, пояснюючи, що головна загроза найближче до самої станції і не виправдовує загальноєвропейських тривог. Експерти особливо насторожено ставляться до будь-яких порівнянь з Чорнобильською катастрофою, повторення якої, за їх словами, дуже малоймовірне.

“Малоймовірно, що ця станція буде пошкоджена”, – сказав CNN Леон Цізель, президент Європейського ядерного товариства. “Дуже малоймовірно, але якщо це буде так, радіоактивна проблема торкнеться здебільшого українців, які живуть поблизу, а не пошириться по всій Східній Європі, як це було у випадку з Чорнобилем”, – сказав він.

“Якби ми використали минулий досвід, Фукусіма могла б бути порівнянням найгіршого сценарію”, – додав Сізель, маючи на увазі серйозну, але більш локалізовану аварію на японській АЕС у 2011 році. Найгостріші небезпеки постануть перед українцями, які живуть у поблизу заводу, який знаходиться на березі річки Дніпро, на південь від міста Запоріжжя, і українським персоналом, який досі там працює.

Що відбувається на Запорізькій АЕС?

За даними НАЕК “Енергоатом”, державної компанії з атомної енергетики України, пожежа на Запорізькій станції, що відбулася останніми тижнями, призвела до пошкодження сухого сховища, де зберігаються контейнери з відпрацьованим ядерним паливом на станції, а також детекторів радіаційного контролю.

Глава Міжнародного агентства з атомної енергії ООН (МАГАТЕ) заявив, що 5 серпня кілька вибухів біля електрощита спричинили відключення електроенергії, а один реактор було відключено від електромережі.

Рафаель Маріано Гроссі заявив Раді Безпеки ООН, що ситуація погіршилася “настільки, що стала дуже тривожною”.

Київ неодноразово звинувачував російські сили у зберіганні важкого озброєння всередині комплексу та використанні його як прикриття для нападів, знаючи, що Україна не може відповісти вогнем, не ризикуючи вразити один із шести реакторів АЕС. Тим часом Москва стверджує, що українські війська обстрілюють це місце. Обидві сторони намагалися вказати пальцем на одну за погрозу ядерного тероризму.

Зростають заклики до дозволу місії МАГАТЕ відвідати комплекс. Але бої тривають, попри занепокоєння.

У вівторок українська влада заявила, що місто Нікополь, що на протилежному березі Дніпра від АЕС, знову зазнало ракетного обстрілу.

“Обстріл загрожував безпеці операторів, які працюють на об’єкті, і є повідомлення про те, що робітник був уражений шрапнеллю та був доставлений до лікарні”, — сказав CNN Генрі Престон, менеджер із комунікацій лондонської Всесвітньої ядерної асоціації.

Він назвав професіоналізм працівників під окупацією “чудовим”, а використання діючої електростанції для бойових дій “несумлінним”.

Чи може Росія закрити завод?

У НАЕК “Енергоатом” у п’ятницю заявили, що російські війська на Запорізькій атомній станції “найближчим часом планують зупинити діючі енергоблоки та відключити їх від ліній зв’язку, що живлять енергосистему України”.

Колишній заступник директора МАГАТЕ Боб Келлі сказав CNN, “завод розрахований на закриття та переведення в холодний стан”, якщо його оператори вирішать це зробити. Росіяни могли б альтернативно “залишити один блок на частковій потужності для забезпечення самої станції”.

Вимкнення станції посилить тиск на частини півдня України, які можуть залишитися без енергії до зими.

Але Келлі сказав, що Росія навряд чи відмовиться від заводу взагалі. “Це був воєнний трофей, якого вони хотіли. Це дуже цінно”, – сказав він.

Натомість очікується, що Москва буде перенаправляти електроенергію, вироблену в Запоріжжі, на окуповані Росією частини України, про намір чого відкрито заявили російські офіційні особи. 

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що електроенергія, вироблена на станції, належить Україні.

“Очевидно, що електроенергія із Запоріжжя – це українська електроенергія, і вона необхідна – особливо взимку – для українського народу. І цей принцип потрібно повністю поважати”, – сказав Гутерреш під час візиту в Одесу.

Наскільки безпечні ядерні реактори заводу?

Сучасні атомні електростанції надзвичайно добре укріплені, щоб запобігти збитку від усіх видів атак, таких як землетруси, і Запоріжжя не є винятком.

“Як і всі АЕС, Запорізька містить різні резервні системи безпеки, які за звичайних обставин є дуже ефективними”, — сказав CNN Джеймс Ектон, співдиректор Програми ядерної політики Фонду Карнегі за міжнародний мир.

“Проблема в тому, що атомні електростанції не призначені для зон бойових дій, і за ймовірних обставин усі ці системи можуть вийти з ладу”, — додав він.

Шість реакторів станції, лише два з яких зараз працюють, захищені сталлю і метровим бетонним “кожухом”. “Випадковий обстріл не може справді знищити це, це було б справді малоймовірно”, — сказав Цізель.

Якщо реактори піддадуться навмисному цілеспрямованому обстрілу, ризик зросте, але навіть це вимагатиме “дуже, дуже кваліфікованої” операції, сказав він.

Який найгірший сценарій?

Атомні станції використовують низку допоміжних систем безпеки, таких як дизельні генератори та зовнішні підключення до мережі, щоб підтримувати реактори в холоді. У Запоріжжі також використовується бризкальний ставок – резервуар, у якому охолоджується гаряча вода зсередини заводу. Якщо ці системи вийдуть з ладу, ядерний реактор швидко нагріється, що спровокує ядерний розплав.

Це був би найгірший сценарій, вважають експерти. Але хоча це було б катастрофічним на місцевому рівні, вони пояснили, що це не матиме значного впливу на Європу в цілому.

“Основною небезпекою тут є пошкодження систем, необхідних для збереження палива в реакторі, — зовнішніх ліній електропередач, аварійних дизель-генераторів, обладнання для розсіювання тепла від активної зони реактора”, — сказав Ектон.

“Під час війни відремонтувати це обладнання або вжити контрзаходів може бути неможливо. У гіршому випадку паливо може розплавитися і поширити велику кількість радіоактивності в навколишнє середовище”.

Атака на споруди, які використовуються для зберігання відпрацьованого ядерного палива — палива, яке видаляється після використання в реакторі — також становить ризик, оскільки може викинути радіоактивний матеріал у довколишню територію. Але, за словами експертів, він не полетить далеко.

Глава НАЕК “Енергоатом” Петро Котін заявив, що раніше в серпні один удар стався поблизу сховища переробленого палива. “Це дуже небезпечно, тому що ракети влучили на 10-20 метрів від сховища, але якби вони потрапили в контейнери з переробленим паливом, це була б радіаційна аварія”, – сказав Котін в ефірі українського телебачення.

Якщо потрапить в один контейнер, то “це буде локальна аварія на території заводу та прилеглій території. Якщо два-три контейнери, площа ураження збільшиться”, – додав він.

Чим Запоріжжя відрізняється від Чорнобиля?

Обстріл навколо Запоріжжя викликав попередження про черговий “Чорнобиль” — найстрашнішу ядерну катастрофу у світі.

Але між двома українськими електростанціями є чимало відмінностей, і експерти наполягають на тому, що повторення катаклізму 1986 року практично неможливе.

На Чорнобильській АЕС використовувалися радянські реактори РБМК із графітовим сповільнювачем, які не мали сучасної захисної оболонки – бетонного та сталевого купола, призначеного для запобігання будь-якому викиду радіації.

Навпаки, кожен із шести реакторів на запорізькій АЕС – це реактори з водою під тиском, укладені у масивну сталеву місткість, розміщену в бетонній захисній будівлі. Проєкт називається ВВЕР, російська абревіатура водо-водо-енергетичного реактора.

“Гальма на таких реакторах набагато кращі”, — сказав Сізель. “Якби ці реактори були пошкоджені, їх було б набагато легше закрити”.

За словами експертів, масштаби гіпотетичного ядерного розплавлення також будуть набагато меншими, ніж Чорнобиль. За даними МАГАТЕ, після аварії 1986 року радіоактивні опади розсіялися по більшій частині північної півкулі, а близько 150 000 квадратних кілометрів у Білорусі, Росії та Україні були забруднені. Це забруднення поширилося аж на 500 кілометрів на північ від місця подій.

Натомість експерти припускають, що можливий найгірший випадок буде більше схожий на іншу, нещодавню катастрофу.

“Фукусіма — краща аналогія, ніж Чорнобиль”, — сказав Актон. “У цьому випадку може знадобитися евакуація на десятки кілометрів навколо станції, особливо за вітром. У розпал війни це було б надзвичайно небезпечно”.

Експерти припускають, що будь-які радіоактивні опади поширяться приблизно на 10-20 кілометрів від Запоріжжя, перш ніж вони перестануть становити серйозну небезпеку для здоров’я.

“Якби хтось зміг спричинити розплавлення реакторів, (гази) могли б вийти в атмосферу та подорожувати б вітром, доки їх не вимиє з атмосфери”, — сказав Цізель. “З відстанню відбувається розведення, тому дуже скоро розведення стає достатнім, і вплив стає не дуже серйозним для навколишнього середовища та здоров’я людей”.

Але для людей, які живуть на охопленому війною півдні України, ядерна катастрофа не є безпосередньою небезпекою. “Якщо порівняти це з іншими ризиками, з якими вони стикаються, цей ризик не дуже великий”, – додав він.

• За словами президента України Володимира Зеленського, українські дипломати та партнери, представники ООН і МАГАТЕ опрацьовують деталі місії, яка має бути відправлена на Запорізьку атомну станцію. Він вважає, що це може бути початком відновлення повної безпеки на ЗАЕС і в Енергодарі.