Джерело: інтерв’ю Сергія Плохія в “Голос Америки”

Професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті розповідає світу про Україну світу. Його роботи перекладені багатьма мовами.

За словами історика, наразі важливо пояснити чому почалася російсько-українська війна, що призвело до протистояння, він також бачить своє завдання показати історичний супротив української нації.

На думку Сергія, території, які опинилися під російською окупацією у 2014-2015 роках, мали надзвичайно велику кількість людей, які ідентифікували свою національність як “радянську”. Саме це призвело до неспроможності значної частини населення віднести себе до сучасного типу ідентичності — російського чи українського. Ця двозначність означала слабкість українського національного проєкту розбудови незалежної держави, й цими недоліками скористався агресор у 2014-2015 роках.

На запитання, чи є одним з визначальних факторів мова, професор наголосив, що тут є деякий парадокс.

“Україна повернула свою незалежність у 91-му році фактично як країна з двомовним населенням… Водночас під час початку російської агресії у 2014 році відбулася потужна хвиля самоідентифікації чи переідентифікації, з початком повномасштабного вторгнення ці процеси посилилися”.

Одначе, Плохій застерігає від будь-яких заборон у суспільстві, зауважуючи, що це “може розхитати” єдність, котра допомогла отримати незалежність у 1991 році. Також він зазначив, що дотримання прав і свобод зокрема забезпечує підтримку Заходу.

Разом з тим, історик підтримує заборону на ввезення російських книг і не бачить жодних раціональних причин, чому відповідний закон ще досі не підписаний президентом Володимиром Зеленським. Адже, за його словами, мовиться про звичайний “захист своєї культури”, навіть поза межами війни.

Ця війна — фактично продовження розвалу Російської імперії. Не тільки розвалу Радянського Союзу — розвалу Російської імперії.

Водночас, як зауважив Плохій, абсолютно очевидно, закінчиться незалежністю України. Проте, чи буде це повністю звільнення української території і вихід на кордони 1991 року — вирішиться, ймовірніше, не полі бою.

Від результату війни також буде залежати й те, чи відповідатиме російський лідер за скоєні злочини у Міжнародному суді.

Щодо РФ – то у цієї країни є кільки сценаріїв після поразки у війні.

“Перший – режим виживає та ізолюється, другий варіант – це падіння режиму, тоді зокрема постане питання майбутнього тієї ж Чечні, чи Бурятії. Якісь варіанти передбачити складно. Ключовий фактор – наскільки рішучою буде українська перемога”, – наголосив історик.

Він також акцентував щодо ознаки “дуже серйозної кризи” в РФ – з часів революції 17-го року спостерігається найбільша політична міграція з РФ. Попри те, що ці сили роз’єднані, вони все ж “поза Росією”. На його переконання, українцям варто розглянути можливість налагодження відносин з тією опозицією, яка є.

Щодо небезпеки застосування ядерної зброї, Плохій вважає, що РФ не вирішиться не удар. Проте, застерігає, що не це є найбільшою небезпекою.

У світовій історії це вперше, коли війна перейшла на територію ядерних об’єктів. Якщо говорити про ядерні небезпеки війни, потенціал того, що ядерний фактор стане важливим, скоріше пов’язаний сьогодні з Запорізькою атомною станцією, ніж з можливістю використання Путіним тактичної ядерної зброї.

Це вперше в світовій історії, коли війна прийшла на територію ядерних об’єктів. І для мене особисто, якщо говорити про ядерні небезпеки війни, потенціал того, що ядерний фактор стане важливим, скоріше пов’язаний сьогодні з Запорізькою атомною станцією, ніж з можливістю використання Путіним тактичної ядерної зброї.

Довідка:

Сергій Плохій у 2020 році видав книгу “Остання імперія. Занепад і крах Радянського союзу”, у якій, спираючись на розсекречені документи та інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій, реконструював, як розпадався СРСР,  та прийшов до висновку, що крах СРСР не був результатом діяльності спецслужб США. Навпаки, американські лідери боялися раптового колапсу радянської держави, який міг затягнути Євразію в політичний та економічний хаос. Називаючи розпад СРСР “роботою Америки”, політичні діячі США переоцінили власний потенціал у знищенні та перебудові іноземних режимів. Автор упевнений, що американська роль у розвалі Союзу була міфом, який роздували на догоду діячам американської зовнішньої політики та прихильникам імперського реваншу в Росії. Україна стала ключовим гравцем у драмі розвалу Союзу і не тільки здобула незалежність для себе, але й показала шлях до державності менш рішучим республікам, як-от Білорусь та Казахстан.

Сергій Плохій — український та американський історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, де він також обіймає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Автор більш як півтора десятка книг з історії України та Східної Європи, низки збірок лекцій і наукових книг. У 2018 році став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка.