Про це інформує АР.
Вишукана золота тіара, інкрустована дорогоцінним камінням майстерними майстрами близько 1500 років тому, була одним із найцінніших у світі артефактів часів кровопролитного правління гуна Аттіли, який лютував разом із кінними воїнами глибоко в Європі у 5 ст.
Фото: АР
Зараз гунська діадема зникла з музею в Україні, в якому вона зберігалася — можливо, побоюються історики, назавжди. За словами керівництва музею, російські війська вивезли безцінну корону та скарб інших цінностей після захоплення українського міста Мелітополь у лютому.
В інтерв’ю Associated Press міністр культури України Олександр Ткаченко заявив, що російські військові повикрадали експонати у майже в 40 українських музеях. Пограбування та руйнування культурних об’єктів завдало збитків, які оцінюються сотнями мільйонів євро.
“Ставлення росіян до української культурної спадщини є воєнним злочином”, – сказав він.
Уряд України та його західні партнери здебільшого зосереджені на тому, щоб перемогти Росію на полі бою. Але якщо і коли мир повернеться, збереження українських колекцій мистецтва, історії та культури також буде життєво важливим, тож ті, хто пережив війну, зможуть почати наступну боротьбу: відбудовувати свою історію та життя.
Працівники Мелітопольського краєзнавчого музею вперше спробували сховати гунську діадему та сотні інших скарбів, коли російські війська штурмували південне місто. Але після кількох тижнів повторних пошуків російські солдати нарешті виявили секретний підвал будівлі, куди співробітники повиносили найцінніші предмети музею — зокрема гунську діадему.
Працівник, який говорив з AP на умовах анонімності, побоюючись покарання Росії навіть за обговорення подій, сказав, що українці не знають, куди російські війська вивезли понад 1700 інших артефактів.
Діадема, викопана з похоронного кургану в 1948 році, є однією з небагатьох гунських корон у всьому світі. За словами працівника музею, серед інших скарбів, які зникли разом з російськими солдатами, — 198 шматків золота віком 2400 років епохи скіфів – кочівників, які мігрували з Середньої Азії на південь Росії та в Україну та заснували імперію в Криму.
“Це давні знахідки. Це витвори мистецтва. Вони безцінні”, – зазначив головний науковий співробітник Інституту археології України Олександр Симоненко. “Якщо культура зникає, це непоправна катастрофа”.
Російські війська також грабували музеї, коли вони спустошували чорноморський порт Маріуполь. Під повний контроль Москви місто потрапило лише у травні. Міська рада Маріуполя у вигнанні заявила, що російські війська викрали понад 2000 експонатів з музеїв міста. Серед найцінніших предметів були старовинні ікони, унікальний рукописний сувій Тори, 200-річна Біблія та понад 200 медалей.
Також викрадені роботи художників Архипа Куїнджі, який народився в Маріуполі, та уродженця Криму Івана Айвазовського, обидва відомі своїми морськими пейзажами, повідомили депутати у вигнанні. Вони сказали, що російські війська вивезли вкрадену нагороду в окуповану Росією Донецьку область на сході України.
Вторгнення також завдало великої шкоди та руйнувань культурній спадщині України. Культурне агентство ООН веде підрахунок місць, які постраждали від ракет, бомб і обстрілів. Оскільки війна триває вже восьмий місяць, агентство стверджує, що підтвердило пошкодження 199 об’єктів культури у 12 регіонах.
За підрахунками ЮНЕСКО, серед них 84 церкви та інші релігійні об’єкти, 37 будівель історичного значення, 37 будівель для культурної діяльності, 18 пам’яток, 13 музеїв і 10 бібліотек.
Показники українського уряду ще вищі: влада каже, що тільки їхня кількість знищених і пошкоджених релігійних споруд становить щонайменше 270.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1862 року, фото: Ольга Рутковська, Facebook
У той час як війська вторгнення шукали скарби, щоб їх викрасти, українські музейники робили все можливе, щоб не допустити їх до рук Росії. Десятки тисяч одиниць евакуювали з передової та зони бойових дій.
У Києві директорка Музею історичних коштовностей України Наталія Панченко жила у будівлі, охороняючи артефакти, у перші тижні вторгнення, коли російські сили безуспішно намагалися оточити столицю.
“Ми боялися російських окупантів, бо вони нищать усе, що можна ідентифікувати як українське”, – згадує вона.
Побоюючись штурму міста російськими військами, вона намагалася збити їх з пантелику, знявши табличку на вході до музею. Вона також розбирала експонати, дбайливо пакуючи артефакти в ящики для евакуації.
Одного разу, сподівається Наталія Панченко, вони повернуться на своє законне місце. Поки що музей демонструє лише копії.
“Ці речі були крихкими, вони пережили сотні років”, — сказала вона. “Ми не могли витримати думки, що вони можуть бути втрачені”.
- Під час зустрічі з Генеральною директоркою ЮНЕСКО Одре Азуле міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зазначив, що Україна клопотатиме про включення Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зі свого боку, Організація вживе нових заходів щодо захисту української культурної спадщини, зокрема в Одесі та Львові.
- Світлана Поваляєва, мати громадського активіста та учасника Революції Гідності Романа Ратушного, який загинув під час повномасштабної російсько-української війни, передала каску сина до Музею Майдану.