Джерело: пресслужба МОЗ

Рекомендації надав професор Олега Чабана, психіатр, доктор медичних наук, академік, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. Богомольця.

Рутина, що рятує

За словами Олега Чабана, особиста рутина будь-якої людини, формується, проходячи крізь усе життя, та вибудовує стійкі нейронні зв’язки, що збуджують і стимулюють певну частину когнітивних здібностей.

Натомість екстрена ситуація, у вирі якої раптом опиняється людина (війна, екологічне лихо, техногенна катастрофа тощо) – це випробування для ментальних здібностей.

Мозок реагує на нього руйнуванням сталої та звичної консервативної конструкції. Саме ця руйнація й заганяє людей у невпевненість, тривогу, страх.

“Відтак, важливим є повернення себе у звичну рутину. Навіть якщо це повернення буде примусовим і всупереч бажанню відчувати щось нове і діяти за протилежним алгоритмом”, – пояснив він.

Переведення уваги з себе зсередини назовні

Як відзначив спеціаліст, тривога, страх, депресія настають, коли людина зосереджена на собі і на своїх почуттях.

Відчуваючи і зосереджено переживаючи ці емоції, можна настільки зануритись у них, що навіть втратити звʼязок із зовнішнім світом. Щоб повернути себе зсередини назовні слід виконувати щось звичне”, – зауважив Чабан.

Відтак, щоб повернутись у рутинну щоденність, потрібно робити протягом дня ритуальні дії:

• прокидатися у такий саме час, як і до стресової події;
• робити звичні фізкультурні вправи;
• звично та регулярно харчуватися;
• займатися господарськими справами;
• ходити на роботу.

Як діяти у критичних ситуаціях

Якщо ж ситуація критична настільки, що виконувати звичні ритуальні дії неможливо (зруйнований будинок, втрата робочого місця, необхідність евакуюватися тощо), у рятівну рутину може повернути розуміння і планування.

Варто поставити і знайти відповідь на конкретні життєві запитання:

• звідки виїжджає евакуаційний транспорт;
• куди і чому саме туди потрібно переміщуватися;
• в яку школу ходитиме дитина;
• де оформити компенсацію за втрачене майно;
• де запастися продуктами в дорогу, на який час їх розраховувати;
• хто саме зустріне на місці переміщення.

Професор підкреслив, що тоді на захист ментального здоров’я стане процес отримання важливої для самозбереження інформації.

При цьому Чабан рекомендує тимчасово встановити жорсткий інформаційний фільтр, зменшивши для себе кількість інформаційних потоків до 1-2 каналів – перевірених, чітких, з необхідними, зрозумілими та корисними алгоритмами дій (контактами, розташуваннями, розкладом).

Це необхідно для переривання ланцюга притоку новин, що збільшують тривожність, і допоможе повернутися у славнозвісну рутинну щоденність.

Зайнятість та піклування про когось

Зайнятість, за словами професора Чабана, необхідна, щоби поширювати впевненість у собі, зокрема, заради емоційного добробуту безпорадних навколишніх (приміром, дітей, осіб з інвалідністю або ж людей старшого віку).

Наприклад, жінка-мама генетично запрограмована на турботу про дитину.

“Тож її задача – повернути себе у рутину піклуванням про захист дитя: зібрати речі, нагодувати, подбати про запас медикаментів, засобів гігієни тощо. Якщо дитина не зовсім маленька, варто і її залучити до такої зайнятості: попросити скласти іграшки, зібрати свої речі, шкільне та спортивне приладдя тощо. Упевнені дії матері автоматично розповсюдяться і на дитину”, – розповів фахівець.

За словами експерта, чоловіки ж інстинктивно включаються в інші процеси – створення безпеки.

“Їхня рутинна зайнятість у момент кризи – це забезпечити шлях виїзду з епіцентру кризової події та скоординувати всіх, хто має бути залучений до переміщення у спокійне для родини місце”, – зазначив він.

• У тимчасово окупованих Олешках внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС могли загинути щонайменше 500 людей. Росіяни відмовляли в евакуації громадянам, які не погодилися раніше взяти російський паспорт.
• У Міністерстві охорони здоров’я України заявили, що вода в криницях та каптажах на територіях, затоплених внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, є небезпечною.
• На Миколаївщині, Херсонщині та Дніпропетровщині розгорнули інфекційні хаби, де прийматимуть пацієнтів із гострими кишковими й іншими інфекційними хворобами. У цих лікарнях вже розгорнуто додаткові інфекційні ліжка.