Про це йдеться у матеріалі “Європейської правди”.

Так, фінансова допомога стала визначальною для збереження керованості та стабільності української держави, що не перестає дивувати західні суспільства, експертів, політиків і навіть тих урядовців, які виділяли кошти на порятунок України.

Де запізнення потягів після ураження залізничної інфраструктури ракетами не перевищує запізнень потягів “Дойчебан” після невеликого снігу. Де урядова та банківська системи працюють навіть у блекаут після обстрілів.

Згідно зі звітом Міністерства фінансів, минулого року видатки державного бюджету склали 2704 млрд грн, з яких зовнішня допомога становила 38,6%.  І це лише грошова невійськова допомога.

Щоби зберегти українське диво та допомогти Києву виграти війну, західна підтримка має зберігатися – як військова, так і фінансова. Проте, у 2023 році Євросоюз вирішив використати фінансову підтримку як важіль для лобіювання реформ. Це завершило період, коли Київ міг говорити, що війна – не час для системних змін.

Тож журналісти дізнались, на яких умовах ЄС надасть Києву 18 млрд євро та як надходитиме фінансування від США у 2023 році.

Дослідження, проведене у рамках проєкту “Антикрихкість” Центру економічних стратегій (ЦЕС), дійшло висновку, що сумарна вартість допомоги від усіх донорів та джерел (включаючи негрошову та ту, що надходить без участі держави) у 2023 році може сягнути позначки у $100 млрд.

18 небезплатних мільярдів від ЄС

У травні 2022 року керівництво Єврокомісії анонсувало програму макрофінансової допомоги Україні. Брюссель запропонував виділити Києву 9 млрд євро – на додаток до 1,2 млрд євро, вже перерахованих від початку повномасштабної війни. До того ЄС ще ніколи не надавав іншій державі “макрофін” на таку велику суму.

Також особливістю допомоги стало те, що Єврокомісія була готова надати її Україні без політичних передумов. Адже досі кошти ЄС завжди надавалися в обмін на реформи.

Це була частина домовленостей у межах G7. Євросоюз пообіцяв партнерам, що надаватиме Києву 1,5 млрд євро на місяць для підтримки економіки України, але так і не зміг втілити це зобов’язання. Брюссель зіштовхнувся з блокуванням рішення з боку держав-скептиків. З обіцяних 9 млрд євро Київ отримав до кінця року лише 6 млрд.

Недофінансування викликало роздратування не лише Києва, а й партнерів по G7, передусім Сполучених Штатів, які виконували свою частину домовленостей без затримок. Євросоюз пообіцяв владнати усе у 2023 році.

Схвалення нового пакета допомоги в обсязі 18 млрд євро на рік перетворилося для Брюсселя на справу честі, тож, ціною важких політичних поступок Угорщині український пакет допомоги був юридично узгоджений. Але з’явилася інша проблема: ЄС почав висувати умови, за яких надасть обіцяні гроші.

Переговори про критерії тривали кілька тижнів, зараз вони вже завершені, підтвердила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.

Євросоюзу потрібна впевненість, що 18 млрд євро будуть належно використані Україною, для цього ЄС традиційно приділяє увагу питанням верховенства права та антикорупції, тому ці індикатори також увійшли до переліку.

Журналісти мали змогу ознайомитися із проєктом меморандуму про взаєморозуміння, який встановлює індикатори для надання коштів Україні.

Макрофінансова позика – це стандартний для ЄС інструмент підтримки інших країн. Лідери ЄС, передусім Німеччина, виступали за те, щоби надати Україні ці гроші як грант, тобто безповоротну допомогу, але ця ідея не знайшла одностайної підтримки. Тому узгодили гранично пільгові умови, які гарантують, що після отримання 18 млрд євро Україна не опиниться у “борговій ямі”:

• термін погашення позики складає 35 років.
• у найближчі 10 років Україна не повинна платити.
• Україна не платитиме відсотки та інші платежі за обслуговування цього кредиту.

Домовленості Києва та Брюсселя передбачають, що перший транш у 3 млрд євро буде здійснений безумовно. Наступні 15 млрд євро (4,5 млрд євро на квартал) Київ отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань. У разі невиконання, ЄС має зупинити “відсоткову субсидію”.

У меморандумі 20 пунктів у чотирьох блоках: “Верховенство права”, “Енергетика”, “Структурні реформи та ефективне врядування” та “Макрофінансова стабільність”.

Україна зобов’язалася:

• до кінця березня завершити відбір нового голови НАБУ, а у другому кварталі – призначити його на посаду (*);
• запровадити оцінку ефективності керівництва САП;
• до кінця вересня відновити роботу ВРП та ВККС на основі рекомендацій Етичної ради та конкурсної комісії (*);
• до кінця 2023 року змінити систему відбору майбутніх суддів за нової методології та за участю реформованої ВККС;
• до кінця вересня затвердити стратегічний план комплексного реформування правоохоронного сектора (*);
• повернути кримінальне покарання за контрабанду у значних розмірах (декриміналізована за часів Януковича);
• до кінця лютого провести дерегуляцію ліцензування та дозвільної системи, а до кінця року – цифровізацію видачі ліцензій;
• зберегти ДП “Медичні закупівлі України” як єдиного національного закупівельника медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні;
• до березня обрати наглядову раду НАК “Нафтогаз України”;
• до червня запустити корпоративну реструктуризацію ТОВ “Оператор ГТС України”.

У переліку є кілька пунктів зі значком *, що збігаються з вимогами до України для початку переговорів про вступ до ЄС, проте, їх продублювали у документі з реальними фінансовими стимулами.

Американське фінансування “без жодних вимог”

На 2023 рік фінансування від США заплановане у сумі $1,1 млрд на місяць проти $1,5 млрд у 2022 році, що надходитиме до України через механізми Світового банку як гранти. Наявність у США цього інструменту прибирає всі ті проблеми, які доводиться вирішувати ЄС (обнуління відсотків, перспективи списання цього боргу тощо). Щобільше, кошти США не пов’язані з жодними вимогами щодо реформ.

Водночас в обмін на таке безумовне фінансування Світовий банк та Держказначейство США отримують доступ до інформації щодо розподілу витрат українського бюджету, аби мати змогу переконатися у цільовому використанні та оцінити реальні потреби.

Окрім цього, Україна отримує грантову та кредитну допомогу від окремих держав ЄС та Канади.

Наразі, зазначають журналісти, від Заходу звучить готовність зберігати цю підтримку.

Зауважимо, що 17 січня Україні перерахували перший транш у розмірі 3 млрд євро. Він є частиною макрофінансової допомоги (MFA+) на суму до 18 млрд євро у 2023 році від Євросоюзу.