Про це повідомляють #Букви.

У  четвер, 11 лютого, Європейський парламент ухвалив резолюцію про виконання Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 депутатів. Проти проголосували 79, 71 депутат утримався.

Доповідачем щодо  України  виступив депутат від групи Європейської народної партії Міхаель Галлер (Німеччина).

У 32-сторінковому документі депутати дають оцінку реформам, що відбуваються в Україні,ступеню  співпраці з ЄС у питаннях зовнішньої політики і політики безпеки, оцінюють ситуацію у сферах правосуддя та безпеки, дотримання прав людини тощо.

Найголовніші тези резолюції

Преамбула

У преамбулі депутати зазанчають, що під час нещодавнього 22-го саміту Україна-ЄС було визнано значний прогрес України у сфері реформ. Утім, важливі реформи все ще не завершено.

“Хоча Україна досягла значного прогресу,  кілька ініційованих реформ потребують завершення, зокрема у сферах верховенства права, належного управління та боротьби з корупцією. Попри  помітний прогрес, широко розповсюджена корупція продовжує стримувати процес реформ в Україні. Конституційна криза, що триває, загрожує здатності Президента та Верховної Ради проводити реформи. Олігархи відновлюють політичний вплив”, — йдеться в резолюції.

Європарламент критикує Україну за те, що вже проведені реформи потрапили під загрозу:

“Для запобігання будь-яким відступам все ще потрібно вжити деяких додаткових заходів, орієнтуючись на судову владу. Весь потенціал прийнятих реформ не реалізується через динаміку процесу реформ та пов’язані з цим інституційні виклики. Реформи також порушуються внутрішньою інституційною нестабільністю та суперечностями, відсутністю чітких орієнтирів, слабким потенціалом, обмеженими ресурсами та зовнішніми факторами, такими як пандемія COVID-19, а також відсутністю політичної рішучості прийняти та забезпечити повну незалежність судових та економічних установ та уникати вибіркового застосування правосуддя”.

Депутати критикують Україну за невиконання рекомендацій та висновків Венеціанської комісії щодо закону про освіту, за відсутність прогресу у розслідуванні злочинів. пов’язаних з Майданом, за затягування з медичною реформою, за те, що гендерна рівність існує законодавчо, але не фактично.

Зауважують і те, що журналісти (особливо ті, що розслідують корупцію) стикаються з нападами та залякуваннями, активісти ЛГБТ та феміністки — з хейтспічем та насильством, а роми — дискримінацією, зокрема, з боку ЗМІ та представників влади.

Водночас вони наголошують на підтримці України у протидії військовій агресії Росії, вітають співпрацю України у розслідуванні справи MH17, реформи у сфері законодавства про ЗМІ (але зазначаючи необхідність додаткових зусиль для зменшення впливу олігархів на засоби масової інформації).

Депутати критикують Україну за те, що країна взяла на себе зобов’язання гармонізувати  своє законодавство з  нормами  ЄС, але імплементація змін у соціальній сфері залишається незадовільною. Крім того, деякі ратифіковані Україною міжнародні документи не виконуються.

У резолюції наголошують, що угода є зображенням спільних прагнень ЄС та України рухатися до політичної асоціації та економічної інтеграції. Депутати Європарламенту наголошують, що українська влада має продовжувати виконувати свої завдання у програмах, попри проблеми, пов’язані з пандемією COVID-19.

Реформи

Депутати закликають до ефективного контролю за виконанням Україно реформ, зокрема, за активної участі громадянського суспільства. Пропонують вдосконалити процес звітування перед суспільством. Особливо це стосується реформування сектору юстиції, боротьби з корупцією, державних підприємств, корпоративного управління та енергетичних реформ, що було б пов’язані з економічною та інвестиційною підтримкою.

Європарламент вітає прогрес у виконанні зобов’язань у галузях сільського господарства, енергетики, банківської справи, децентралізації, цифрової економіки, навколишнього середовища та виборчих процедур.

Водночас депутати зауважують, що у 2019 році було виконано лише 37% завдань, пов’язаних з угодою (у 2018, для порівняння, було 52%). Європарламент звертає особливу увагу на те, що Україна має не випускати з уваги той факт, що рівень політичної, фінансової та технічної підтримки ЄС залежить безпосередньо від того, наскільки активно країна виконує зобов’язання перед Союзом.

Реформу децентралізації, розпочату у 2014 році, депутати називають найуспішнішою з проведених та закликають до її завершення “в широкому і відкритому діалозі, зокрема з місцевими органами самоврядування та їх асоціаціями”.

Територіальна цілісність та суверенітет України

Європарламент вкотре наголосив на непохитній підтримці незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Також депутати наголосили на підтримці міжнародно скоординованих санкцій російського уряду та агентів до виконання Мінських угод та відновлення територіальної цілісності України.

Депутати й далі  засуджують  незаконну анексію Криму та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей, та закликають Росію звільнити територію України.

В резолюції наголошено на тому, що відновлення переговорів у “нормандському форматі” є позитивним кроком.

Депутати закликають сторони до дотримання Мінських домовленостей, зокрема, формули Штайнмаєра.

Вони засуджують дії Росії щодо мілітаризації Кримського півострова, будівництва Керченського мосту без згоди  України, переселення до  Криму  російських громадян тощо.

До того ж депутати пропонують країнам ЄС бути готовими до посилення санкцій проти Росії.

“Закликаємо інституції ЄС бути готовими посилити санкції проти Росії, якщо цього вимагає ситуація, зокрема, якщо Росія не виконає своїх зобов’язань за Мінським протоколом,  передусім  безпекового напряму”, — йдеться в резолюції.

Також вони висловлюють підтримку активізації діалогу щодо звільнення Криму, зокрема, створення Міжнародної Кримської платформи.

В резолюції також міститься побажання  стосовно  активізації ролі ЄС у розв’язанні конфлікту. Зокрема, пропонується розглянути можливість призначення спеціального посланника ЄС в Криму та на Донбасі.

Водночас  депутати закликають до дій  Україну: радять допомогти центральному уряду Молдови відновити контроль над Придністров’ям.

Справедливість, свобода, безпека та боротьба з корупцією

Депутати вкотре наголосили на важливості досягнення відчутних результатів у боротьбі з корупцією. Це, на їх  переконання, є важливим для підтримання високого рівня підтримки процесу реформ серед громадян, а також для поліпшення бізнес-середовища, залучення прямих іноземних інвестицій.

Вони висловили занепокоєння щодо дій Конституційного суду, які серйозно послабили Нацагентсво з питань запобігання корупції  та  створили прогалини в антикорупційному законодавстві.

Крім цього, депутати наголосили на важливості забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду, і високо оцінили діяльність Національного антикорупційного бюро.

Щодо останнього депутати наголошують на необхідності приведення закону про його діяльність у відповідність до конституції. Радять також вдосконалити процедури відбору як керівника НАБУ, так і очільників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

В цьому ж контексті  депутати критикують спроби звільнити директора НАБУ Артема Ситника та зазначають, що активісти та журналісти, що борються з корупцією, не  захищені  належним чином. Вони закликають до ефективного впровадження нового закону про захист викривачів, який набрав чинності в січні 2020 року.

Стурбовані депутати й тиском на голову Нацбанку Якова Смолія, що призвело до його відставки, та закликають владу утримуватися від таких дій надалі.

Європарламентарії  з сумом зазначають, що судова влада досі не має довіри серед громадян. Депутати закликають продовжувати судову реформу, створити незалежну Вищу кваліфікаційну комісію суддів та переформатувати Вищу раду юстиції. Водночас реформу генпрокуратури вони вітають.

Особливу увагу  євродепутати приділять засудженню практики чинної влади щодо порушення  політично вмотивованих судових справ.

Вони закликають уряд продовжити розслідування злочинів  проти військових, активістів Майдану.

Закликають також ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та імплементувати Стамбульську конвенцію про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству.

Права людини та основні свободи

Європарламент звертає увагу на проблеми недотримання прав людини на територіях, що наразі не є підконтрольними уряду, які посилила пандемія коронавірусу.

Також депутати наголошують, що план дій уряду щодо реалізації Національної стратегії прав людини в Україні завершується в  2020 році. Він вимагає ретельного перегляду та підбивання підсумків для створення нового плану.

Вони високо оцінують діяльність уряду щодо підтримки кримськотатарського народу, але занепокоєні тим, що фінансування окремих програм щодо їхньої підтримки на 2021 рік не передбачено.

Коментуючи так званий мовний закон, євродепутати закликають Україну “поважати право громад розвивати та повною мірою використовувати свою власну мову та діяти з найвищою мірою  уваги та рівноваги щодо національних меншин”. Мовного омбудсмена закликають контролювати дотримання законодавчих положень щодо використання мов меншин та корінних народів.

Медіа

Європарламент наголошує на необхідності реформування у сфері ЗМІ. Водночас вони критикують наявний законопроєкт про дезінформацію, який,  на їх думку, може призвести до втручань у журналістську діяльність. Депутати закликають владу до широкого діалогу з медіаспільнотою.

Депутати занепокоєні надмірним впливом олігархів на ЗМІ та впевнені у необхідності розвивати стійке суспільне мовлення  та незалежний регулятор діяльності ЗМІ.

Вони вкотре наголошують на погіршенні     середовища для журналістів-розслідувачів та закликають владу забезпечити безпеку представників ЗМІ та належне розслідування справ щодо нападів на них.

Особливу увагу Європарламент звернув на погіршення політичного клімату в Україні через використання залякувань та хейтспічу в політичних цілях. Депутати переконані у  потребі рішучого осуду  та заборони діяльності  екстремістських груп, що стимулюють ненависть, та вебсайт, таких як  ” Миротворець”, які провокують напруженість у суспільстві та зловживають персональними даними.

Гендерна рівність та права ЛГБТІ

Європарламент закликає уряд вжити заходів для подальшого вдосконалення представництва жінок та рівного ставлення до них на всіх рівнях політичного та суспільного життя, а також протидії гендерному насильству.

Депутати рішуче засуджують насильницькі напади та злочини на ґрунті ненависті проти ЛГБТ-персон та закликають українські правоохоронні органи ефективно розслідувати ці напади.

До того ж депутати закликають Україну розробити ефективне законодавство для забезпечення свободи переконань, протидії постійній дискримінації ЛГБТ, феміністичних активісток, інвалідів та меншин, а також посилити захист їхніх прав.

В цьому ключі вони критикують те, що за розпалювання ненависті за ознаками орієнтацій та гендерної ідентичності досі не введено покарання.

Торговельно-економічне співробітництво, охорона здоров’я, соціальна сфера

Європарламент вітає суттєве  збільшення торговельного потоку між ЄС та Україною та шкодує щодо не надто високого  обсягу прямих іноземних інвестицій, які надходять у країну.

Депутати зауважують, що було проведено  ряд реформ, які призвели до дерегуляції економіки, більшої прозорості державних фінансів, що добре для місцевих та закордонних інвесторів. Однак вони наголошують на тому, що відчутних   зрушень у питанні деолігархізації не було.

Депутати також критикують збільшення кількості державних підприємств і закликають Україну продовжувати їх  приватизацію.

Вони звертають особливу увагу на руйнівний вплив пандемії на соціально-економічну сферу, попереджуючи про можливе зростання рівня бідності в країні. Водночас депутати закликають владу докласти зусиль для захисту населення та наголошують на тому, що будь-які карантинні заходи повинні  мати правову основу та не бути дискримінаційними.

Європарламент рішуче засуджує корупцію у Міністерстві охорони здоров’я та спроби придбати медичне обладнання та вакцини проти COVID-19 за непропорційно високою ціною в розпал пандемії. Водночас  діяльність Національної служби охорони здоров’я України вони підтримують.

Енергетика, довкілля та кліматичні зміни

У  цьому розділі депутати вітають анбандлінг “Нафтогазу” і створення “Оператора газотранспортної системи” та підписання довгострокового контракту на транзит газу.

Депутати наголошують на тому, що гуртовий ринок електроенергії, що запрацював в у 2019 році, досі не є конкурентоспроможним за стандартами ЄС і закликають Україну до відповідних реформ.

Вони критикують владу за те, що в секторі виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії Україна не виконує своїх зобов’язань перед інвесторами. Зокрема, критикують затримки виплат заробітних плат, що загрожує розвитку екологічно чистих джерел енергії.

Крім цього, Європарламент закликає до модернізації атомних електростанцій, зокрема, Запорізької, та звертає увагу на проблему незаконної вирубки лісу.

Реакція українського уряду

У міністерстві  закордонних справ України привітали  резолюцію Європарламенту. У відомстві наголосили, що вона містить “важливі сигнали” щодо всього спектра  відносин з Євросоюзом у контексті подальшого розвитку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.

МЗС висловило подяку за засудження Європарламентом дестабілізаційних дій Росії, та пообіцяло врахувати зауваження.

“Українська сторона уважно врахує рекомендації щодо необхідності завершення започаткованих реформ, зокрема у сферах верховенства права, належного врядування та боротьби з корупцією”, — йдеться в коментарі міністерства.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також привітав висновок  Європейського  парламенту.

За його словами, Європейський парламент “позитивно оцінив успіхи України в імплементації Угоди про асоціацію”.

Будь-яких коментарів щодо численних зауважень депутатів Шмигаль не надав, однак звернув увагу на всі позитивні моменти, що були відзначені Європарламентом.

• Нагадаємо, раніше президенти Євроради та Єврокомісії анонсували всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС вже цього року.
• Найближчим часом до України має завітати президент Євроради Шарль Мішель.