Про це повідомило Reuters.

У 2022 році Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО через побоювання, викликані російським агресивним вторгненням до України. Проте обидві країни наразилися на заперечення з боку Туреччини. Анкара стверджує, що всередині цих країн чимало членів нібито терористичних груп, тобто курдів.

Минулого тижня країни відновили переговори щодо процесу вступу в Брюсселі.

У Туреччині дали зрозуміти, що більше заперечень стосуються вступу Швеції, на відміну від Фінляндії. Ульф Крістерссон зазначив, що позиція Туреччини щодо їхньої країни не змінилася.

“Останніми тижнями ми відчули, що ймовірність того, що це (приєднання до НАТО – ред.) станеться у різний час, зросла… Зрештою, справа не в тому, чи стане Швеція членом НАТО, а в тому, коли”, – сказав Крістерссон.

• Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.
• 8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений: Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може  виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.
• Туреччина зупинила переговори на початку 2023 року через зростання напруженості після протестів у Стокгольмі, під час яких ультраправий данський політик спалив копію мусульманської священної книги “Коран”.
• Після цього Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
• 29 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Анкара може погодитися на вступ Фінляндії до НАТО раніше за Швецію, на тлі зростаючої напруженості зі Стокгольмом. Ердоган застеріг, що Фінляндія не повинна робити такої ж помилки, як Швеція.