Про це йдеться у статі латиського інтернет-видання Insider.

Маргарита Рівчаченко, 25

Рівчаченко зауважує, що на війні важко бути самотньою. Вона часто відчуває себе самотньою, наголошуючи, що хоче “тої особливої підтримки”, яку іноді можуть надати лише партнер або сім’я.

З початком російського (широкомасштабного – ред.) нападу дівчина пішла в армію, працювала фельдшером і допомагала координувати постачання ліків для оборонців столиці. Вона також допомагає армії організувати транспортування військової амуніції.

Рівчаченко не має медичної освіти — лише чотири роки тому, коли навчалася на літературознавчому факультеті у Харкові, пройшла курс першої медичної допомоги.

Її родина досі живе в її рідному місті Харкові, що на сході України — батьки, дідусь і бабуся, а також 17-річна сестра. Вона боїться за них, але сподівається, що вони в безпеці.

За її словами, батьки також хвилюються за неї, але розуміють її рішення.

Вона впевнена, що найближчим часом Київ повернеться до нормального життя, зауваживши, що вірила у свій народ, у президента Володимира Зеленського та військових.

“Ми не повинні піддаватися своєму страху”, – зазначила Рівчаченко.

Міла Макарова, 36

Макарова працює медиком української армії в Києві. Дівчина зазначила, що намагається підтримувати форму завжди, оскільки це важливо для неї.

Вона розповіла, що вже встигла надати першу допомогу травмованим і пораненим російськими ракетами.

“Я думаю, що ми маємо справу з абсолютно психопатичною групою людей, які вирішили використати всі військові “іграшки”, котрі є в їхньому розпорядженні. Вони стріляють у цивільних”, – зазначила медик.

Колись Макарова хотіла стати екскурсоводом, водити туристів європейськими містами. Однак війна поклала цьому край — війна, яка почалася у 2014 році, коли Путін відправив свої війська до Криму.

Дівчина є членкинею різних громадських ініціатив, працювала з міжнародними журналістами як перекладач на сході України, пройшла навчання на фельдшера, а тепер прийшла до армії.

За її словами, усі бачать, наскільки сильне українське суспільство, як тісно всі разом і дбають один про одного. Водночас Макарова наголосила, що “ціна для нас висока”.

“Щоб зупинити РФ, знадобляться “важкі кроки”. Чому люди на Заході бояться ризикувати Третьою світовою війною? Для українців це почалося давно”, – резюмувала дівчина.

Ольга Харченко, 36

Харченко мала досвід служби в армії й раніше, з 2016 по 2019 роки. Її батьки у Києві також залучені до спротиву українців нападу РФ та підтримують свою доньку-медика, котра зараз працює у Львові.

“Тут, у Львові, я далеко від лінії фронту, тому зараз у нас немає поранених”, – зазначила вона.

Натомість зараз вона наповнює аптечки для військовослужбовців. Окрім цього, Харченко є інструктором, проводить курси “Тактична допомога пораненим” для бійців-добровольців, навчаючи їх, як надати першу медичну допомогу під час перестрілки.

До повномасштабного нападу вона вивчала історію мистецтва в академії у Києві та працювала геймдизайнером, журналістом-фрілансером, а також була волонтером в організації, яка бореться за права ЛГБТ в Україні.

Харченко повторно, після закінчення служби у 2019 році, приєдналася до військ територіальної оборони 28 лютого.

На запитання, чи почувається вона готовою, вона відповіла, що ніхто ніколи не може повністю підготуватися до війни.

“Війна завжди означає шок, біль і гнів”, – зазначила медик та додала, що “Ми не здамося”.

• Нагадаємо, з початку широкомасштабного вторгнення жінки частіше очолюють домогосподарства і стають лідерами у своїх громадах, бо чоловіків залучають до війни. Вони займаються волонтерством, доглядом за дітьми та працюють задля компенсації браку в сімейних бюджетах.
• Кілька днів тому українська телеведуча Леся Нікітюк опублікувала допис, запустивши в Instagram флешмоб #красадляЗСУ. Він полягає у поширенні дівчатами гарних фото задля підтримки українських військових. Однак реакція на цю ініціативу виявилася суперечливою. Зокрема у науково-популярному ресурсі “Гендер в деталях” розкритикували ідею та закликали громадян до дискусії.