Іран сумнівається у ядерних переговорах зі США через підтримку Ізраїлю

Іран досі не визначився з участю у запланованих на 15 червня переговорах зі Сполученими Штатами, що стосуються ядерної програми. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї в коментарі для державних ЗМІ, як зазначає CNN.

Багаї підкреслив, що підтримка Ізраїлю з боку Вашингтона робить будь-які переговори “безглуздим”.

“Неможливо водночас заявляти про бажання домовитися й при цьому дозволяти ізраїльському режиму атакувати нашу територію.”

У Білому домі підтвердили, що президент Дональд Трамп зацікавлений у продовженні ядерних переговорів. Згідно з інформацією CNN, шостий раунд перемовин заплановано на неділю в Маскаті, столиці Оману. Спеціальний представник США Стів Віткофф готовий зустрітися з іранською делегацією у будь-який зручний для Тегерана час.

Напередодні Іран оголосив через державне телебачення, що не братиме участі в переговорах зі США щодо ядерної програми 15 червня і до подальшого повідомлення.

Історія ядерних переговорів між Іраном та США

31 травня міністр закордонних справ Оману Саїд Бадр Альбусаїді під час візиту до Тегерана передав нову пропозицію від США щодо ядерної угоди. Оман виступає посередником у цих переговорах.

Раніше прессекретарка Білого дому Каролін Левітт зазначала, що спецпосланець президента США Стів Віткофф “надіслав іранському режиму детальну та прийнятну пропозицію, і в їхніх інтересах її прийняти”.

30 травня Дональд Трамп висловив сподівання на можливість укладення угоди з Іраном у “не надто далекому майбутньому”.

23 травня в Римі відбувся п’ятий раунд переговорів між Іраном і США за посередництвом Оману. Міністр закордонних справ Оману повідомив, що переговори завершилися “певним прогресом, хоча й не остаточним”.

Раніше, у травні та квітні, відбулися кілька раундів переговорів у Мускаті та Римі, які проходили на тлі загроз Дональда Трампа військовими ударами по Ірану у разі відмови від нової угоди.

Основні розбіжності та вимоги сторін

Після п’яти раундів переговорів залишалися суттєві розбіжності. Іран не погоджувався відмовлятися від збагачення урану на своїй території та вивозити накопичений високозбагачений уран, який США вважають потенційною базою для створення ядерної зброї. Іран наполягав, що його ядерна програма має виключно мирний характер.

Іранські чиновники також вимагали від США юридичних гарантій, що Вашингтон не вийде з угоди повторно, як це сталося у 2018 році за президентства Трампа.

Операція Ізраїлю проти ядерної програми Ірану

У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної інфраструктури Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках об’єктів, пов’язаних із збагаченням урану та військовими потужностями.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є “завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях”. Він підкреслив, що операція триватиме доти, доки завдання не буде виконано повністю.

У відповідь Іран запустив понад 100 безпілотників у бік території Ізраїлю.

Після ізраїльських ударів низка країн закрила свій повітряний простір.