Сьогодні за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість із них підтримують зв’язок з батьківщиною та планують повернутися. Такі висновки у січні цього року оприлюднила аналітична платформа «Вокс Україна».
За даними експертів, серед тих, хто на час опитування залишався за кордоном, 64% мали наміри повернутися.
Більшість із тих, хто повернувся до України, хоче тут залишитися, і лише 7% планують виїхати знову, однак ці рішення можуть змінюватися доволі швидко. Крім того, 53% дорослих біженців уже працевлаштувалися за кордоном, пишуть аналітики.
Однак майже 30% із них кажуть, що їхня робота за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні.
Основною причиною виїзду за кордон є безпека, сказано в дослідженні. Це також головний чинник, який заважає біженцям повернутися. З іншого боку, біженці мають багато причин для повернення: родина, друзі та дім, кращі перспективи працевлаштування в Україні, складнощі з інтеграцією в іншу культуру та інше.
До українських біженців слід ставитися не як до втрати, а як до активу, роблять висновок аналітики. Багато з них повідомили про набуття нових навичок, які будуть корисними під час відбудови.
Комунікація з боку уряду, що заохочує людей підтримувати зв’язки з Україною та популяризувати Україну в країнах перебування, необхідна як біженцям, так і Україні, яка потребує підтримки демократичного світу.
Загалом люди повертаються до усіх областей півдня, розповіла менеджерка досліджень відділу довгострокових рішень організації IMPACT Анастасія Фітісова. З березня 2022 року ця організація досліджує настрої українців, які виїхали за кордон через війну.
30% родин, які виїжджали з Запорізької області, повернулися назад додому
Анастасія Фітісова
«Ми загалом досліджуємо всіх, всіх, хто виїжджав з території України. На початку березня ми збирали дані у людей, які перетинали кордон, які перебували у місцях тимчасового проживання, в колективних центрах, наприклад, в Польщі, в Молдові. Ми збирали контакти цих людей і далі шляхом телефонного інтерв’ю ми намагалися відстежувати їхні долі. Якщо говорити про Запоріжжя, в цілому тренд по Запоріжжю такий самий – 30% родин, які виїжджали з Запорізької області, повернулися назад додому», – розповіла дослідниця.
В Херсонську область повернулося 22% родин, тобто кожна п’ята, яка виїжджала з Херсонщини, поверталася. В Миколаївську область – кожна третя родина, повідомила Фітісова.
«Загалом з усіх людей, згідно з нашим дослідженням, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, повернулися 37%», – зазначила вона.
Найбільш популярні причини, які спонукають повертатися з-за кордону – це бажання возз’єднатися з родиною, а також емоційна прив’язаність до України, каже експертка.
«10% повертаються не до себе додому, не в той населений пункт, де вони жили до війни. І це говорить про те, що вони стають ВПО. З Польщі повернулася кожна друга родина – 49% тих, хто виїхав у Польщу, повернулися. Так само з Румунії – 46%, з Молдови – 43%, зі Словаччини – 40%. Але якщо ми подивимося на країни, які є далі від кордону, наприклад, на Німеччину або на Чехію, то з Німеччини повернулося лише 13% українських родин, з Чехії – лише 17%. Це свідчить про те, що першопочатково люди, які виїжджали до цих країн, в них, мабуть, було менше намірів повертатися і більше намірів інтегруватися в цих країнах. Але це також може говорити про те, що в цих країнах краща політика інтеграції біженців з України», – зауважила дослідниця.
Також в окупацію повертаються місцеві жителі, які не змогли адаптуватися на новому місці або мають родичів похилого віку, додав Андрій Орлов.
«Це втома перебування в інших умовах, це втома від нових обставин, в яких вони опинилися і прожили там рік чи майже два. Тобто це неможливість включитися в те соціальне середовище, яке їх наразі оточує. Як приклад, є випадки, коли люди поверталися через психологічний стан дітей», – поділився науковець.
Що стосується окупованого Маріуполя – основна причина, через яку місцеві жителі можуть ухвалювати рішення про повернення – це відсутність житла і роботи у місцях, куди вони виїжджали.
Втім, з-за кордону до Маріуполя мало хто повертається, каже Марусов. За його словами, більшість тих, хто забезпечений соціальним житлом та вже має роботу, намагаються максимально легалізуватися за кордоном, щоб не повертатися і не наражати себе на небезпеку в Україні, тим більше на окупованих теренах.