Біографія

Ірина Верещук народилась у 1979 році у місті Рава-Руська, що на Львівщині. Навчалась в Рава-Руській школі-інтернаті, яку закінчила в 1997 році.

Вищих освіт має одразу три:

• у 2002 році закінчила військовий інститут при Національному університеті “Львівська політехніка” за спеціальністю “Міжнародна інформація”;
• у 2006 році отримала диплом Львівського національного університету ім. І. Франка за спеціальністю “Правознавство”;
• у 2010 закінчила Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України (у 2015 там же закінчила аспірантуру, отримавши ступінь кандидата наук з державного управління).

У 2002-2007 роках проходила службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України.

У 2007-2008 роках працювала юристкою у Рава-Руській міській раді.

У 2010 році була директоркою “Агенції регіонального розвитку “Жовківщина — європейський дім” та заступницею голови Жовківської РДА.

В тому ж 2010 році Верещук була обрана Рава-Руською міською головою від партії “Сильна Україна”, керівником якої був Сергій Тігіпко. Балотувалася як безпартійна.

На початку 2015 року подала у відставку з посади міського голови.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014-го року брала участь як самовисуванець (округу №122, Львівщина). Вона набрала менш як 5% голосів виборців. На виборах в окрузі переміг безпартійний Володимир Парасюк, за його проголосували майже 64 тисячі осіб.

З 2016 року є президентом Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик.

З 2017 року працює доценткою кафедри політології НПУ імені Драгоманова.

У 2019 році була обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу” під №29 в загальному списку.

Скандали

Вибори мера Києва

У 2020 році Ірина Верещук брала участь у виборах мера Києва від партії “Слуга народу”, але програла, зайнявши п’яте місце.

Шлях Верещук до виборів розпочався з праймеріз партії “Слуга народу”, що відбувався за участі президента Володимира Зеленського та представників Офісу президента. Кандидатами були Микола Тищенко, Ірина Верещук, Олександр Качура, Дмитро Гурін й  Олександр Дубінський. Для визначення єдиного кандидата Зеленський запропонував 3 критерії:

• підтримка фракції (таємне голосування);
• підтримка жителів Києва (результати соціологічного опитування);
• підтримка Зеленського.

За кожен критерій давали 1 бал. Перемогу мав здобути той, хто набирав найбільшу кількість балів. Переможцем стала Ірина Верещук.

5 серпня 2020 року в Києві з’явились агітаційні борди на користь Ірини Верещук. Але в коментарі #Буквам вона заявила, що не знає, чи це її агітаційні борди були розміщені у столиці.

Наступного дня у коментарі #Буквам лідер партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко сказав, що ці борди є “підготовчою частиною” кампанії Ірини Верещук.

“Борди — це перша, підготовча частина комунікаційної кампанії Ірини Верещук, яка, як вже можна здогадатися, буде нестандартною і спрямованою на активних киян”, — сказав він.

Сюжети для реклами, як зазначив політик, було розроблено штабом Верещук у співпраці з низкою креативних груп, які допомагають “на волонтерських засадах”.

“Місцеві кампанії в обласних центрах будуть (і повинні) як інтегрувати основні меседжі національної кампанії, так і задавати власний дискурс”, — зауважив Корнієнко.

3 вересня Верещук заради зйомок агітаційного ролика “злетіла” в повітря в центрі столиці. Ролик знімали на пішохідно-велосипедному мосту в центрі Києва.

Нардепку підвісили на спеціальних тросах над мостом. Вона була одягнена в жовтий плащ, а в руках тримала зелену парасольку. Знизу кандидатку в мери столиці підтримувала за ноги дівчина.

Схоже, що цей ролик міг бути плагіатом. Подібне відео в лютому 2020 року випустила британська енергетична компанія Scottish Power.

За сюжетом їхнього відео дівчинка, одягнена в жовтий плащ і з зеленою парасолькою в руках, біжить берегом, а після злітає на парасольці.

Цей образ нардепа викликав асоціації з Мері Поппінс – героїнею казкових повістей англійської дитячої письменниці Памели Треверс.

Верещук назвала ролик “цілком прийнятним та креативним” та розповіла, що під час фільмування залучали дублера.

Верещук була делегована кандидатом в мери Києва від партії на з’їзді “Слуги народу”, який пройшов 20 вересня 2020 року. З’їзд відбувався в одному з корпусів Київського національного університету ім. Шевченка.

Студентський парламент університету звинуватив політсилу в порушенні закону. Там звернули увагу, що згідно з частиною 3 статті 31 закону України “Про освіту”, політичні партії (об’єднання), їхні члени, депутати (кандидати в депутати) не мають права здійснювати свою діяльність у навчальних закладах.

“Ця діяльність також суперечить листу Міністерства освіти і науки України “Про недопущення політичної агітації в навчальних закладах” від 14 вересня 2020 року”, – зазначається в заяві.

У студпарламенті наголосили, що вбачають у публічному заході партії “Слуга народу” на території університету “порушення норм чинного законодавства України”. Там акцентували на “неприпустимості таких заходів також і з міркувань шкоди для репутації університету”.

“СПУ засуджує будь-які акції політичного характеру, в тому числі політичну агітацію на території університету, а також використання назви Київського національного університету імені Тараса Шевченка для задоволення політичних інтересів. Наголошуємо на тому, що в розумінні вищенаведених норм не має значення, чи проводяться подібні заходи безпосередньо в самій будівлі університету, чи на її території, чи публічні заходи офіційно оголошені як політичні, чи їх політичний характер випливає з наявності політичної символіки та політичних фігур, що асоціюються з конкретною політичною партією”, – йшлося в заяві.

На передвиборчу кампанію Ірина Верещук витратила 22 млн грн. Це втричі більше, ніж витратив на вибори київський осередок “Слуги народу”. За повідомленнями руху “Чесно”, більшість цих грошей – 14,7 млн грн — були витрачені на оплату ефірного часу на телебаченні.

Рух “Опора” повідомив, що у Верещук була найдорожча передвиборча кампанія серед усіх кандидатів в мери Києва. Однак здобути перемогу їй так і не вдалося. Ірина Верещук отримала підтримку лише 5,44% киян.

Сама ж Верещук сказала про підсумки голосування, що це – “жовта картка для “Слуги народу”.

Взаємини з оточенням Медведчука

Верещук нерідко з’являлась в етері телеканалів “112 Україна”, NewsOne і ZIK, власником яких є нардеп від “Опозиційної платформи – За життя” Тарас Козак, якого пов’язують з Віктором Медведчуком. Ці канали, нагадаємо, потрапили під санкції РНБО та були заблоковані.

Верещук розповідала, що давно знайома з Козаком. За її словами, він був депутатом Львівської обласної ради з 2010 року і “дуже багато зробив в районах Яворівського та Жовківського виборчого округу”.

На питання журналіста BIHUS.info, як вона ставиться до Козака, нардепка відповіла: “Нейтрально. Не позитивно и не негативно”.

“Він був депутатом Львівської обласної ради з 2010 року. Він балотувався в нас по мажоритарному округу, а це створює такий тісний контакт і знайомство з будь-яким міським, сільським, селищним головою. Ми жартома називали його “нашим бюджетом розвитку”. Він в районах Яворівського та Жовківського виборчого округу зробив більше, ніж два районні бюджети розвитку. Так склалося. Була повністю системна робота. Працювали команди людей, які день і ніч їздили по округу, описували проблеми, знайомилися з працівниками всіх сфер без винятку – починаючи від священників і закінчуючи вчителями і лікарями … Я не знаю, робив він це щиро чи ні, але зробив дуже багато”, – казала депутатка.

Фейки проти Порошенка

6 липня 2020 року Ірина Верещук, пославшись на фейк 6-річної давнини, запитала п’ятого президента Україні Петра Порошенка, навіщо він привітав президента Росії. Це відбулося в етері “Свободи слова” на ICTV.

“Ми між собою на сьогодні не можемо домовитися, є Путін ворогом чи можна його вітати, як пан Порошенко, наприклад, 12 червня (2014 року — ред.) вітав з Днем Росії, коли вже був Слов’янськ, Краматорськ і так далі”,– сказала Верещук.

На цю репліку Порошенко заперечив, що нардепка “бреше або її ввели в оману”, оскільки він не вітав президента Росії в той день.

Під час того ж етеру Верещук визнала, що свідомо використала інформацію про те, що президент Петро Порошенко “вітав Володимира Путіна з Днем Росії у 2014-му”.

Під час рекламної перерви, коли глядачі вже не бачили і не чули цієї розмови, Ірина Верещук заявила, що взяла інформацію про “привітання Путіна” з сайту українського телеканалу “24 канал”, а ті зі свого боку посилалися на заяву прессекретаря Дмитра Пєскова. Утім під час прямого етеру Верещук не говорила, що джерелом фейку є саме прессекретар російського президента.

“Я вам показую гібридну війну. Я взяла “24 канал” і читаю чітко: “Порошенко привітав Путіна з Днем Росії”. Про це повідомив прессекретар Дмитро Пєсков. Нехай тепер пояснять (вказуючи на Порошенка)”.

У відповідь Петро Порошенко вказав, що першоджерелом фейку був саме прессекретар Путіна, але на це Верещук відповіла: “І що?”

“Чому ви (в етері) не сказали, що про це повідомив прессекретар Путіна? “24 канал” цитує російського президента. Це ваша маніпуляція”, – заявив Петро Порошенко.

У відповідь Верещук відбила: “Ні, це ви маніпулятор, ви провокатор. Де на сайті Президента України спростування?”

Петро Порошенко: “От зайдіть і подивіться!”.

“Коли CNN повідомляв щось з посиланням на Усаму бен Ладена, то це не означає, що слова Усами бен Ладена правдиві. Вони просто цитують слова Усами бен Ладена – вказують джерело інформації”, – заявив ведучий Вадим Карп’як.

“Правильно. І як тоді діє президент тієї країни?” – запитала Верещук.

“А ось ніяк. В Америці він точно не реагує”, – відповів ведучий.

“Ну, тоді все – Порошенко все правильно зробив”, – відповіла нардепка.

Верещук проти фемінізму

У жовтні 2020 року в інтерв’ю Дмитру Гордону політикиня сказала:

“Коли я чую про ці “феміністичні рухи”, кажу їм: “В армію. І все стане на свої місця”.

За ці слова Верещук отримала спеціальну нагороду антипремії “Це яйце”, яку організувала Українська Гельсінська спілка з прав людини.

“Попри те, що більшість скарг про сексистські висловлювання, які ми отримали в межах антипремії, стосувалися чоловіків, на жаль, цього року ми віддаємо спеціальну нагороду жінці”, — зазначила координаторка проєкту #вибориБЕЗсексизму Ірина Тишко.

Експертка переконана, що Ірина Верещук продемонструвала приклад патріархального мислення та внутрішньої мізогінії.

Верещук і “Аллатра”

26 травня 2020 року Ірина Верещук дала інтерв’ю телеканалу секти “Аллатра”, члени якої вірять в об’єднання слов’ян під головуванням президента РФ Володимира Путіна. Розмова продовжувалась цілих 40 хвилин.

“В інтерв’ю каналу Ірина Верещук поділилася своїм баченням благотворчого суспільства і того, які трансформації повинні відбутися у світі та кожній людині, щоб ми всі могли жити щасливо”, — зазначено на сайті організації.

За 2,5 місяці відео за участі Верещук зібрало менш ніж 3 тисячі переглядів. Попри це, воно викликало бурхливу реакцію у мережі, оскільки “Аллатра ТВ” є проєктом руху “Аллатра”, пов’язаним із президентом РФ Володимиром Путіним.

Рух презентує свою діяльність і вчення як такі, що є поза політикою і поза релігією. Однак деякими експертами “Аллатра” вважається саме релігійною організацією.

Членами руху є читачі книжок авторки, яка пише під псевдонімом Анастасія Нових. Основним джерелом духовного знання вважається книга Нових “Аллатра”, написана у форматі діалогу з таким собі Рігденом Джаппом, владикою Шамбали — рятівником, який відповідно до буддійських легенд і теософії має з’явиться в останні часи людства.

Члени руху “Аллатра” вірять у те, що неодмінно відбудеться “об’єднання слов’ян”, після якого почнеться об’єднання світу, а важливу роль у цьому відіграватиме Росія та такий собі “Номо”.

У книгах Нових “Номо” змальовано як невідому особу, яка “може позитивно вплинути на вирішення глобальної проблеми, яка найближчим часом охопить все людство” — “виживання цивілізації”.

За творами, Номо покликаний об’єднати слов’янські народи задля протистояння “силам зла” — “деструкторам”, під якими маються на увазі очільники країн Європи, Японії та Північної Америки. У творах зображено, що саме “деструктори” винні в усіх суспільних лихах, потрясіннях і природних катастрофах.

При цьому в образі “Номо” зашифровано російського президента Володимира Путіна: біографічні відомості, зазначені у книзі, повністю збігаються з біографією лідера РФ.

Думки про НАТО

В інтерв’ю телеканалу “112 Україна” Ірина Верещук заявила, що Україна повинна відмовитися від ідеї вступити до НАТО, щоб не було конфлікту з РФ.

Потім за ці слова Верещук виправдовувалась пресслужба Кабміну, яка заявила, що слова нардепки були неправильно витлумачені.

“Слова Ірини Верещук були некоректно трактовані низкою медіа. Стратегічний курс України до ЄС та НАТО закріплений у Конституції та залишається незмінним. Стратегічна готовність НАТО прийняти Україну також підтверджена у Декларації Бухарестського саміту 2008 року, де прямо вказано, що Україна стане членом НАТО. Звісно, міжнародний збройний конфлікт на Сході з багатьох позицій ускладнює для України інтеграцію до НАТО. Ми також розуміємо, що встановлення миру в Україні дуже багато в чому залежить від керівництва Росії. Саме це малося на увазі”, – йшлось у повідомленні Кабміну.

Комунікація з колегами

У грудні 2019 року під час листування у внутрішньому чаті фракції “Слуги народу” відбулася суперечка між Іриною Верещук і Гео Леросом.

Нардепи обговорювали законопроєкти порядку денного. Паралельно тривав  обмін репліками між Верещук і Леросом. Вона закликала Лероса не використовувати лайку під час спілкування та зажадала вибачень.

У відповідь Лерос дав зрозуміти, що перепрошувати не буде. Через це нардеп Максим Бужанський і Гео Лерос потім побилися.

У вересні 2020-го, відповідаючи на питання журналістів Lb.ua, чи правда, що вона “послала Тищенка на х*й”, Верещук сказала, що було таке.

“Було таке. Через його підходи до формування списків до Київради”, – сказала вона.

За словами Верещук, з того часу вона з Тищенком більше не спілкувалася.