Новини
Як правильно вибрати стабілізатор напруги: основні параметри пристроїв
Електричний струм, який ми отримуємо від мережі, характеризується напругою та частотою. На ці параметри встановлені допустимі та граничні відхилення, які для напруги становлять 5 та 10% відповідно. Тобто буде законно, якщо споживач отримає від енергетичної компанії замість 220 В 240 В.
Понеділок, 18 жовтня 2021, 11:59

На правах реклами

Побутова техніка повинна витримувати такі відхилення, але на практиці робочі параметри навіть перевищують допустимі. Тому щоб не випробовувати на міцність побутові прилади, потрібно встановлювати стабілізатор напруги.

Купити даний пристрій для захисту побутової техніки ви можете в інтернет-магазині “220 Вольт”. У каталозі на сайті https://220volt.com.ua представлений величезний вибір стабілізаторів напруги, які вибираються з урахуванням пропускної здатності мережі та загального навантаження.

Однофазні або трифазні пристрої?

Параметр 220 В належить до однофазної мережі, з якою ми переважно маємо справу в побуті. У багатоквартирних будинках з електроплитами часто подається напруга 380 В, крім того, трифазні лінії можуть бути й в приватних будинках. Така мережа є стандартною для промисловості та магістральних розподільних ліній. У зв’язку з цим всі стабілізатори поділяються на два типи:

  • У мережі 220 В застосовують однофазні моделі, потужність яких обмежена 30 кВт. Як правило, цього достатньо, щоб регулювати напругу в квартирі або в приватному будинку.
  • У мережі 380 В необхідно встановлювати лише трифазні стабілізатори.

Розрахунок потужності стабілізаторів

Усе, що приєднується до мережі — побутова та офісна техніки, електроінструменти, верстати, насоси та інше — створює навантаження, величина якого визначається споживаною енергією. Стабілізатор буде ефективно працювати тільки в тому випадку, якщо це значення не перевищує його власної потужності. В іншому випадку спрацьовує захист, і всі пристрої від’єднуються.

У характеристиках можна побачити різні значення — від 0,5 до 100 кВт. Стабілізатори з мінімальною потужністю використовуються окремо для обслуговування одного споживача електроенергії, наприклад: телевізора, комп’ютера або холодильника. Щоб захистити всю мережу вже потрібен прилад, номінальна потужність якого мінімум на 20–30% вища, ніж сумарне навантаження підключеної мережі.

Параметри вхідної та вихідної напруги

Головна деталь стабілізатора — автотрансформатор, який складається з первинної та вторинної обмотки. Перед тим як приступити до його виготовлення, вибирають потужність та вхідну напругу, яка обмежується двома величинами. За цих значень за допомогою формул обчислюють необхідний перетин дроту та кількість витків. Таким чином, вхідна напруга стабілізатора визначається його конструкцією. Більшість однофазних приладів розраховані на вхідну напругу 140–260 В, а трифазні — на 240–430 В.

Важливим є і значення вихідної напруги, яке вказує на результат роботи стабілізатора. Тут, крім цифр 220 та 380 В, потрібно звернути увагу на точність стабілізації. У електромеханічних стабілізаторів можливе відхилення від норми становить до 3%. У електронних пристроїв похибка може бути від 2 до 10%.

Теги: електроенергія, напруга, стабілізатор

Межа у Telegram

Підписатись