Журналісти американського телеканалу CNN відтворили хронологію подій.

Трамп “щодня робив новий крок, аби Міністерство юстиції сприяло його кампанії зі скасування результатів президентських виборів 2020 року”. На думку журналістів, політик мав чіткий план.

Як відомо, через чотири дні після президентських виборів 2020 року більшість ЗМІ США прогнозували, що перемога буде саме на боці демократа Джо Байдена. Однак, замість того, аби зробити крок назад та визнати поразку — Трамп почав тиснути на місцеву, державну та федеральну владу, аби ті скасували результати виборів. Більшість політиків та урядовців не погодилися з вимогами Трампа, назвавши їх неетичними, незаконними та неконституційними. При цьому деякі політики все ж підтримали Трампа та його кампанію боротьби.

Через кілька тижнів після виборів Трамп зустрівся та розмовляв з представниками штатів Мічиган та Пенсильванія. Він очікував, що після розмови місцева влада заблокує перемогу Байдена.

Політиків та чиновників, які його не підтримували, Трамп “політично знищував”. До прикладу, він звільнив працівника служби кібербезпеки у Міністерстві внутрішньої безпеки, який публічно звинуватив президента у тому, що він поширює неправдиву інформацію щодо фальсифікацій під час виборів.

“Він намагався, хоча й безрезультатно… Після цього Трамп та його союзники подали необґрунтовані позови по всій країні, намагаючись анулювати результати”, – написали журналісти.

7 листопада. Американські журналісти прогнозували, що Байден переможе на президентських виборах 2020 року.

9 листопада. Тодішній очільник міністерства юстиції Вільям Барр видав директиву, якою дав федеральним прокурорам більше можливостей для активізації розслідувань фальсифікацій на виборах. На знак протесту Барр подав у відставку, а інші прокурори осудили його указ.

19 листопада. Адвокати Трампа Руді Джуліані та Сідні Пауелл провели дивний брифінг, під час якого було озвучено багато неправдивих фактів про фальсифікації.

29 листопада. Трамп сказав, що Мін’юст та ФБР нічого не роблять, аби розслідувати його твердження про фальсифікації на виборах.

1 грудня. Барр сказав журналістам, що Мін’юст не знайшов доказів фальсифікацій на виборах. Після цього Трамп оголосив йому війну. Генпрокурор казав Трампу, що його адвокати – “клоуни”, а заяви про фальсифікації – “дурня”.

10 грудня. Трамп поширив допис політика-республіканця, який запропонував Мін’юсту призначити спеціального прокурора для “розслідування порушень на виборах 2020 року”.

14 грудня. Помічник Трампа відправив заступнику генпрокурора Джеффу Розену документи про фальсифікації на виборах у Мічигані. Після цього, коли в штатах зібралися представники колегії виборців, він сказав, що змінить генпрокурора.

15 грудня. Трамп викликав Розена до Овального кабінету та вимагав від нього зробити щось, адже було “знайдено порушення” в Пенсильванії, Мічигані та Джорджії. Тоді ж він сказав Розену, що треба призначити спеціального радника для боротьби з фальсифікаціями, але той відмовився слухатися.

18 грудня. Аргументи Трампа не подіяли і він почав тиснути на інших людей у своєму оточенні. Генерал-лейтенант Майкл Флінн порадив тодішньому президенту запровадити в країні воєнний стан та підписати розпорядження про вилучення пристроїв для голосування.

21 грудня. Трамп продовжував наголошувати, що виграв вибори та наполягав на тому, що це має довести Мін’юст, оскільки нібито було зафіксовано випадки фальшування.

24 грудня. Трамп вимагав від виконувача обов’язків генпрокурора Розена, аби той перевірив, що Мін’юст дійсно розслідує факти фальсифікацій на виборах у деяких штатах.

26 грудня. Трамп почав активно використовувати соцмережі, критикуючи Мін’юст та ФБР за те, що вони “нічого не зробили”, аби боротися із фальсифікаціями на виборах. Він погрожував. що “історія згадає” їх бездіяльність та вперше сказав про можливу акцію протесту біля Капітолія 6 січня.

27 грудня. Трамп і далі намагався вмовити Розена втрутитися у вибори. Під час телефонного дзвінка Трамп сказав йому, що представники Мін’юсту “просто повинні сказати, що вибори були корумповані”. Але Розен не погодився. Він сказав, що прямих доказів фальсифікацій немає, тому Мін’юст не піде на такий крок.  Після цього Трамп знайшов нового кандидата на місце генпрокурора.

28 грудня. Новий кандидат Трампа Кларк почав поширювати серед керівництва Мін’юсту проєкт листа, який пропонував розіслати урядовцям у Джорджії. У листі було сказано, що “прокуратура серйозно занепокоєна результатами виборів” та закликає губернатора-республіканця “терміново скликати спеціальне засідання” законодавчої ради штату для призначення виборців, які підтримують Трампа.

Але деякі представники Мін’юсту відмовилися підписувати листа і його не відправили.

Паралельно Трамп знайшов адвоката, який погодився скласти позов, який вимагав анулювати результати президентських виборів у деяких ключових штатах. У Мін’юсті прихильники Трампа почали поширювати фейкову інформацію про те, що фальсифікації на виборах – результат роботи китайських шпигунів.

29 грудня. Цей позов так і не було подано, проте Мін’юст звернувся до Верховного суду з проханням скасувати результати президентських виборів. Тоді ж з’явилася перша інформація про “теорію змови”, де стверджувалося, що прихильники Байдена в ЦРУ використали італійські супутники, аби налаштувати дистанційно перетік голосів від Трампа до Байдена.

30 грудня. Помічник Трампа почав відкрито вимагати розслідувати “теорії про фальсифікації на виборах у Джорджії”. Для цього Мін’юст мав подати позов до Верховного суду, але категорично відмовився.

31 грудня. Представники Мін’юсту зустрілися із “вкрай невдоволеним” Трампом та повідомили йому, що “не знайшли підтверджень фальсифікацій”. У відповідь Трамп погрожував їм звільненням.

1 січня. Представники Білого дому продовжували тиснути на Мін’юст та самі передавали документи, на основі яких потрібно було розпочати розслідування щодо фальсифікацій на президентських виборах. Але представники відомства відмовились це робити й назвали вимоги президентської адміністрації “маячнею”.

3 січня. Після цього представників Мін’юсту викликали до Овального кабінету та знову погрожували звільненнями, якщо ті не почнуть розслідування фальсифікацій на виборах.

“Нам відомо, що ви нічого не збираєтеся робити, аби скасувати результати виборів”, – сказав Трамп на початку зустрічі.

4 січня. Трамп зустрівся із віцепрезидентом Майком Пенсом в Овальному кабінеті та запропонував йому “юридичну схему збереження президентської влади”. Вона передбачала, що Пенс відмовиться визнавати перемогу Байдена й Трамп залишиться ще на якийсь час президентом. Пенс із таким сценарієм “державного перевороту” не погодився.

Спеціальний план державного перевороту від Істмена

План був досить простим. Тодішній віцепрезидент США Майк Пенс мав би визнати президентські вибори недійсними й лідером країни й далі залишився б Трамп. Аби реалізувати державний переворот, потрібно було зробити шість кроків.

Цей план в США охрестили “жахливим юридичним планом війни Трампа з демократією”.

Однак, про деталі плану в американських ЗМІ вирішили не писати, оскільки “з боку Трампа було стільки нападів на демократію, що журналісти перестали звертати увагу парадоксальні теорії”.

У своєму плані “Сценарій 6 січня” Істмен написав, як Пенс, керуючись “нормами Конституції, проігнорує результати виборів у семи американських штатах й назве вибори 2020 року — недійсними.

6 січня. Десятки тисяч прихильників Трампа зібралися на акцію протесту у Вашингтоні. Трамп виголосив чергову промову й закликав своїх послідовників йти до Капітолія та “битися, наче в пеклі”, аби не дати можливості законодавцям та Пенсу підтвердити результати виборів. Тисячі його прихильників штурмували адміністративну будівлю, в результаті чого п’ять осіб загинуло, 140 поліціянтів отримали поранення.

20 січня. Байден склав присягу як 46-й американський президент. Під час інавгураційної промови він сказав:

“Ми знову пізнали цінність демократії. Ми відчули її крихкість. І тепер стали свідками того, що демократія перемогла!”

Хронологія штурму Капітолія

По обіді 6 січня в будівлі Капітолія у Вашингтоні розпочалося спільне засідання Палати представників та Сенату США. Конгрес мав підрахувати та затвердити голоси виборників, остаточно оголосивши про перемогу обраного президента Джо Байдена.

Напередодні засідання у Вашингтоні розпочався анонсований Дональдом Трампом  мітинг його прихильників. На протест з’їхалися люди з усієї країни.

Про акцію було відомо заздалегідь, але залучених до охорони Капітолія правоохоронців не вистачило, аби захистити будівлю.

Вранці перед засіданням відбувалися бійки між протестувальниками та поліціянтами. За годину до засідання Трамп звернувся до багатотисячного натовпу прихильників з промовою, у якій напав на “слабких республіканців” та заохотив протестувальників прямувати до будівлі Капітолія.

Невдовзі після початку засідання Конгресу протестувальники почали штурмувати Капітолій. Спершу вони прорвалися через металеві барикади в задній частині будівлі. Поліціянтам вдалося затримати рух натовпу на сходах будівлі, однак ненадовго: протестувальники потрапили всередину.

Це відбулося в той час, як законодавці затвердили голоси виборників у двох перших за алфавітним списком штатах — Алабамі та Алясці. В момент захоплення будівлі Сенат та Палата представників взяли перерву для обговорення заперечень щодо голосування в Аризоні та розійшлися у різні зали.

Засідання було зупинено, а співробітників Конгресу, законодавців та віцепрезидента Майка Пенса, який головував на ньому, терміново евакуювали або попередили про необхідність сховатися.

Тим часом мережу заповнили фото бунтівників, які трощать майно Конгресу, роблять фото на згадку та викрадають речі. 

Під час захоплення будівлі одна з протестувальниць отримала вогнепальне поранення. Згодом вона померла в лікарні. Пізніше стало відомо, що загинули 4 особи. Деталі їхньої загибелі поки не повідомляються.

Близько 00:00 7 січня за Києвом будівлю Капітолія було очищено від протестувальників. При цьому було затримано понад півсотні осіб, серед яких половина — безпосередньо у приміщеннях Капітолія.

• Раніше повідомлялося, що у листопаді суд розгляне справу щодо ролі Трампа у штурмі Капітолія.
• Після нападу на Капітолій 6 січня ФБР почало ретельно стежити за членами екстремістських угруповань, таких як Oath Keepers (ультраправа антиурядова організація), Three Percenters (права воєнізована група) і Proud Boys (ультраправа американська організація виключно для чоловіків, широко характеризується як неофашистська).
• 19 січня влада США заарештувала члена Oath Keepers, 66-річного Томаса Едварда Колдуелла з округу Кларк, штат Вірджинія. Його підозрюють у створенні організованої групи для штурму Капітолія 6 січня.
• 21 січня організатора американського ультраправого угруповання Proud Boys Джозефа Біггса було заарештовано у Флориді після того, як ФБР заявило, що члени групи могли бути причетні до організації штурму Капітолія 6 січня.
• У США почали кримінальні розслідування щодо понад 170 осіб, які штурмували Капітолій 6 січня. #Букви розповідали, що відомо про нападників на Капітолій.