Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду.

У концепції зазначається, що на початок 2019/20 навчального року, за даними Держстату, в країні функціонував 281 заклад вищої освіти, де здобували вищу освіту на різних рівнях понад 1266, тис. здобувачів освіти. 

Щороку до 50% з них потребують місця в гуртожитку. У великих університетських центрах потреба в гуртожитках для здобувачів освіти найбільша. Однак далеко не усі студенти отримують місце в гуртожитку, тому змушені винаймати приватне житло за високими цінами.

Сьогодні в Україні існує три типи гуртожитків для студентів.

Гуртожитки економкласу – найпоширеніший тип студентського житла з коридорною системою планування, душовою кімнатою в підвальному приміщенні (або однією на кілька поверхів), кухнею та санвузлом на поверсі. 

“Здобувачі освіти в такому гуртожитку проживають здебільшого у переповнених кімнатах (від чотирьох до восьми осіб). Проживання у такому гуртожитку частково несе стресові ризики для здобувачів освіти й не сприяє їх ефективному навчанню”, – йдеться в проєкті розпорядження.

В Україні також функціонують гуртожитки підвищеної комфортабельності із секційним (блоковим) плануванням, де на дві-чотири кімнати є окремий санвузол, душова або ванна кімната, іноді також кухня. 

Найзручнішими вважаються гуртожитки готельного типу, в яких для кожної кімнати передбачений окремий санвузол з душовою (ванною) кімнатою. Якість гуртожитків підвищеної комфортабельності та готельного типу є дещо кращою, але вона також далека від сучасних стандартів житла та потреб молодої людини. Існують проблеми з облаштуванням кімнат сучасними й зручними меблями, відсутні окремі приміщення для навчання, дозвілля, занять спортом, немає доступу до інтернету.

За приблизними оцінками, серед усіх гуртожитків, що перебувають на балансі закладів вищої освіти, до 80% є гуртожитками економкласу, близько 15% мають ознаки підвищеної комфортабельності, лише близько 5% відсотків є гуртожитками готельного типу. Кількість здобувачів освіти, що проживають у гуртожитках підвищеної комфортабельності та готельного типу, невелика у зв’язку з обмеженою кількістю житла такого виду, а також значно вищими витратами на нього.

Шляхами та способами розв’язання проблеми є:

• відновлення і розширення мережі гуртожитків, що передбачає ремонт і реконструкцію старих гуртожитків, будівництво нових гуртожитків (за потреби), добудову недобудованих гуртожитків;
• створення безпечних умов проживання та забезпечення доступності гуртожитків, що передбачає проведення ремонту систем електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення та каналізації, модернізацію або встановлення систем протипожежного захисту, забезпечення гуртожитків засобами безперешкодного доступу до об’єктів, створення умов доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• створення комфортабельних умов проживання шляхом оснащення гуртожитків додатковими зручностями (спортивними залами, пральними кімнатами, приміщеннями для самостійної роботи, залами для тренінгової та групової роботи, обладнаними сучасними меблями, з доступом до Інтернету);
• збільшення кількості гуртожитків готельного типу та підвищеної комфортабельності;
• впровадження енергоощадних технологій, встановлення лічильників на електроенергію у житлових кімнатах;
• поетапний процес фінансування виконання однотипних робіт одночасно для всіх визначених об’єктів закладів вищої освіти відповідної сфери управління.

Програму планується виконати протягом 2022-2026 років.

• Раніше Кабінет Міністрів схвалив Стратегію економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року.