Низку порад у коментарі #Буквам надали фахівці з кібербезпеки з “Українського кіберальянсу”.

Як зазначив активіст “Кіберальянсу” Андрій Перевезій, зараз важко говорити про безпеку персональних даних у принципі.

“Якщо ви віддаєте свої персональні дані державі – їх неможливо убезпечити. Так само, коли ви віддаєте комусь свої дані, — завжди існує ризик того, що доступ до такої інформації отримають через треті руки. Водночас особливість зберігання персональних даних державою полягає в тому, що вона не запитує у вас – чи хочете ви, щоб ваші дані зберігалися. І якщо держава навчиться зберігати цю інформацію – то і небезпека витоку стане мінімальною”, – розповів Перевезій.

 Поки ж ситуація зі зберіганням персональних даних в Україні далека від досконалості кіберексперти пропонують поради щодо їх захисту::

• необхідна двофакторна аутентифікація до всіх можливих соціальних мереж та електронної пошти;

• для різних дощок  оголошень слід мати окремий номер телефону і окрему віртуальну банківську карту;

• для банківських операцій також варто завести окремий мобільний номер;

• що стосується соціальних мереж – свій профіль варто налаштувати таким чином, щоб незнайомі вам люди не могли бачити чутливу для вас інформацію: родинні зв’язки, ваших друзів, фотографії тощо;

• не варто додавати в друзі людей, яких ви особисто не знаєте;

• для реєстрації в програмах лояльності різних магазинів краще завести собі окрему поштову скриньку і мобільний номер;

• не варто залишати інформацію про себе на сумнівних ресурсах.

• Днями розгорівся скандал навколо продажу персональної інформації мільйонів українців через один із Telegram-каналів (Telegram-бот UA Baza). Представники влади спростували підозри, що до цього може бути причетний додаток “Дія”. Проте експерти з “Українського кіберальянсу” допускають, що витік даних все ж міг статися через “Дію”.
• Слідчі Державного бюро розслідувань почали досудове розслідування за фактом витоку інформації, що містить персональні дані громадян України, яка була поширена в одному з анонімних каналів в Telegram. За даними ДБР, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби.