Про це повідомляють росЗМІ.
У межах проєкту у Казахстані мали створити хмарне рішення для автоматизації захисту від кіберзагроз. Сторони уклали шестирічний контракт на 2,4 млрд рублів у 2019 році.
Консультант ПІР-Центру Олег Шакіров вважає, що основну роль у відмові від проєкту відіграв геополітичний фактор, зокрема санкції проти Сбєрбанку. На його думку, Казахстан “побоюється вторинних обмежень”.
Шакіров нагадав, що Астана обриває зв’язки зі Сбєрбанком та його структурами від початку повномасштабної війни в Україні. Ще у квітні вона відмовилася від партнерства у сфері цифровізації держсектору, яке уклали на ВЕФ-2021 за участю президентів Володимира Путіна та Касим-Жомарта Токаєва: причиною назвали геополітичну ситуацію. У серпні Сбєрбанк продав дочірній банк у Казахстані місцевому холдингу “Байтерек”.
АТ “Транстелеком” входить до найбільших операторів зв’язку Казахстану. 25% акцій належить “Казахстану темир жоли” — оператору магістральної залізничної мережі Казахстану, ще 75% – компанії онука колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, Нуралі Алієва, Unit Telecom. Виторг “Транстелекому” за 2021 рік склав 14,2 млрд рублів, чистий прибуток – 815,1 млн рублів.
Раніше президент Казахстану однозначно дав зрозуміти, що не має наміру порушувати західні обмеження заради допомоги РФ. “Санкції є санкції. Тим більше ми отримуємо повідомлення про вторинні санкції з боку Заходу”, — заявив він на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.
За словами міністра закордонних справ Мухтара Тлеуберді, всі угоди з РФ, які потенційно можуть порушувати режим санкцій, знаходяться на контролі влади США та ЄС.
- На початку жовтня влада Казахстану відхилила вимогу РФ вислати посла України через коментарі про вбивства росіян, дорікнувши Москві в неналежному тоні у відносинах між “рівними стратегічними партнерами”.
- Казахстан не надаватиме дозвіл на постійне місце проживання росіянам без рішення РФ. Це стосується тих громадян, які захотіли залишити свою країну після оголошення часткової мобілізації.
- Після того, як у РФ оголосили про часткову мобілізацію, такі країни, як Казахстан, Киргизстан та Узбекистан заборонили своїм громадянам, які живуть на території РФ, брати участь у війні проти України. Порушення цієї заборони каратиметься позбавленням волі.