Кетамінова терапія: нові можливості для лікування психічних розладів

Soph Warnes боролася з тривогою роками, перш ніж вирішила звернутися до кетамінової терапії. CNN використала модель, щоб наочно відобразити її переживання. Will Lanzoni/CNN

Порада редактора: якщо ви або ваші близькі розмірковуєте над суїцидальними думками або маєте питання щодо психічного здоров’я, зверніться за підтримкою. У США можна зателефонувати за номером 988 або написати текстовий запит, а у світі Befrienders Worldwide надають контакти кризових центрів і фахової допомоги.

Що таке кетамін і чому він привертає увагу

Кетамін спочатку створили як засіб для знеболення та анестезії, але в останні роки його розглядають як потенційний інструмент у лікуванні тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу. Він не належить до класичних психоделіків, але за певних доз може змінювати настрій та сприйняття. У багатьох країнах кетамін використовується як загальний знеболювальний препарат, але все частіше його досліджують у контексті психічного здоров’я та терапевтичних програм.

Кетамін класифікують як дисоціативний анестетик: у низьких дозах він може викликати легкі perceptual-спектральні зміни та знеболення, водночас зменшувати відчуття болю. Разом із тим з’являється відчуття відокремлення від навколишнього середовища та певна розслабленість. За спектром впливу це має схожість із психоделіками, але належить до іншого класу препаратів.

Зростаючий інтерес до психоделічних методик у поєднанні з науковими дослідженнями створює простір для розмови про кетамін як можливий варіант для людей із важкими психічними розладами. Разом із цим важливо обговорювати ризики, обмеження та етичні аспекти використання кетаміну у терапії.

«Це божевілля», – сказав лікар під час завершення консультації. «Ви занадто молоді, щоб так жити. Давайте зробимо так, щоб вам стало краще.»

Особистий досвід та вплив на психіку

У Нью-Йорку авторка матеріалу вперше пережила кетамінову інфузію у клінічних умовах – 90-хвилинний сеанс у спеціалізованому відділенні. Медсестра підтримувала комфорт, пропонувала ковдру та відповідала на потреби. Спочатку дія препарату розгорталася повільно, але згодом з’являлося відчуття внутрішнього розслаблення та спокою, що поступово відкривало нові рефлексії та інсайти.

Протягом двох тижнів з шістьма сеансами клініка стала майже як другий дім. Музика, чутливий підхід та індивідуальне ставлення допомогли пережити непередбачувані образи й розглядати їх як частину внутрішньої роботи. За цей час багато симптомів тривоги зменшились, а авторка відчула більш стійку здатність справлятися з повсякденними викликами.

Вартість кетамінової терапії у даному контексті залишає її недоступною для багатьох – приблизно 525 доларів за сеанс без страховки. Попри це дослідження вказують на обіцяючий потенціал для резистентних депресій, PTSD та пов’язаних розладів. Також розробляють альтернативи з менш вираженими дисоціативними ефектами, зокрема назальний спрей ескетамін під торговою маркою Spravato.

Авторка підкреслює: кетамін не є панацеєю – він не розв’язує всіх проблем, але може дати можливість заглянути всередину себе, виявити механізми внутрішнього зростання та підтримати внутрішню роботу. Після початкового курсу були додаткові підтримуючі сеанси, які надавали нові оновлення та свіжий погляд на повсякденне життя.

Хоч кетамінова терапія не підходить всім та пов’язана з певними ризиками, її потенціал для людей із важкими розладами зберігає актуальність на тлі зростаючого інтересу до психоделічних підходів та розвитку медичних протоколів. Важливо обговорювати індивідуальні ризики, можливі побічні ефекти та обґрунтовано оцінювати очікування разом із кваліфікованими спеціалістами.

У висновку кетамінова терапія може стати цінним інструментом для певних пацієнтів, але потребує ретельного медичного нагляду, чіткої оцінки ризиків та фінансової доступності. Особистий досвід демонструє, як важлива підтримка під час лікування та як внутрішня робота може відкрити шляхи до стабілізації та нового погляду на життя.