Життя і надія у Херсоні під час війни: боротьба та підтримка мешканців

Херсон сьогодні виглядає як поєднання руїн і краси. Російські війська намагаються завдати максимальних збитків, знищуючи інфраструктуру та залякуючи місцевих жителів. Проте місто продовжує триматися завдяки любові та підтримці його мешканців.

Незважаючи на постійні обстріли, у Херсоні цвітуть троянди, працюють волонтери, а діти малюють на асфальті. Життя не зупиняється – воно вперто пробивається крізь уламки бетону та біль.

Мешканці Херсона активно допомагають один одному, ремонтують пошкоджене, підтримують тих, хто втратив свої домівки. У кожному врятованому житті – сила, а в кожному дні спротиву – надія.

Тиждень у Херсоні відображає реалії війни, які показує фотограф Олександр Корняков.

Через постійні атаки російських військ у місті часто виникають пожежі. Горять будинки, склади, гаражі, автомобілі та відкриті території.

Херсонці змушені постійно ремонтувати пошкодження, адже російські війська намагаються завдати місту якомога більшої шкоди. Після чергових обстрілів вони забивають вікна, ремонтують електромережі та намагаються швидко усунути всі аварії.

Деякі райони залишаються без електроенергії, але місцеві жителі не втрачають надії. Вони знають, як виживати в найскладніших умовах, тому навіть без світла працюють магазини та кафе.

У місті є вулиці, які здаються безлюдними, але там все ще живуть люди, переважно літні, які не хочуть залишати свої домівки.

Далі від прибережних вулиць життя більш активне – курсує громадський транспорт, їздять автомобілі, працюють ринки, магазини та кафе.

У середмісті, яке останнім часом піддається активним обстрілам, також є життя. Місцеві жителі пересуваються перебіжками, але знаходять можливість купити необхідні речі та поспілкуватися з друзями.

Анатолій, чоловік, який часто зустрічається на Європейській вулиці, залишився без дому через повінь, викликану підривом Каховської ГЕС російськими військами.

Такі руйнування можна побачити на кожному кроці – армія РФ щодня обстрілює житлові квартали міста з різних видів озброєння.

Проте херсонці дбають про своє місто, намагаються зробити його затишним – прикрашають, прибирають та піклуються про нього.

У Херсоні піклуються не лише про людей, а й про тварин, які також страждають від війни і потребують допомоги.

На вулицях можна побачити не лише собак, а й котів, які стали жертвами війни і потребують турботи. Допомога безпритульним тваринам – це прояв людяності.

Попри небезпеку, Херсон залишається сонячним. Квітучі дерева та барвисті клумби надають місту життя, навіть коли навколо сліди війни.

На херсонських вулицях дозрівають вишні, черешні та абрикоси. Серед тривог і обстрілів це ще один знак того, що життя триває.