Про це розповідається у статті в американському журналі Translational Psychiatry.

“Наслідками тривалого стресу часто бувають психіатричні та фізичні порушення, метаболічні розлади, погіршення настрою тощо. Одна з причин впливу – стрес погіршує психологічну стійкість, що може призвести до зменшення мотивації до активного способу життя, раціонального харчування, а також принести нові звички – вживання алкоголю, тютюнопаління.  Науковці Єльського університету вирішили дослідити, чи допомагає стійкість до стресових ситуацій запобігти старінню”, – зазначають науковці.

У матеріалі ідеться, що вчені застосували епігенетичний годинник GrimAge, щоб з’ясувати, як пов’язаний стрес із біологічним старінням. У дослідження брали участь 444 здорових учасники віком від 18 до 50 років, які здали необхідні аналізи, пройшли співбесіду з лікарем.

Дослідження показало, що люди, в яких було більше стресових подій у житті, мали більший біологічний вік, ніж хронологічний, що свідчить про прискорення старіння. Учасники, які могли себе контролювати під час стресових ситуацій, мали нижчий показник біологічного віку.

Паралельно вчені вивчають, як ефективно можна боротися зі стресом та хронічною втомою. Дослідження свідчать, що найліпше допомагає фізична активність, насамперед якщо її практикувати регулярно..

Наприклад, науковці з університету Цукуби з’ясували, що десятихвилинна пробіжка поліпшує роботу мозку. Про це вони написали у статті в американському журналі nature.com.

Як повідомляється, добровольці бігали на доріжці впродовж 10 хвилин. За цей час науковці аналізували приплив крові до різних частин префронтальної кори їхнього мозку.

Після тренування волонтери пройшли тест Струпа на гнучкість когнітивного мислення. Для цього добровольцям показували слова зі значенням кольору, літери, розфарбовані в інші відтінки. До прикладу, прикметник “синій” надрукований зеленим шрифтом.  Добровольці мали назвати колір літер прикметника, а не саме слово.

Також учасники експерименту заповнювали опитувальник про свій настрій на різних етапах дослідження.

Після десятихвилинної пробіжки волонтери значно швидше проходили тест Струпа та мали ліпший настрій. Окрім цього, підвищувалась активність у префронтальній корі їхнього мозку.

Чудово відгукуються науковці про вплив плавання на стабілізацію емоційних станів та його  позитивний вплив на мозкову активність.

Дослідники з американського університету Мері Хардін-Бейлор, за результатами досліджень, дійшли висновку, що заняття плаванням позитивно впливають на когнітивні функції мозку, поліпшують пам’ять, а також імунну реакцію і настрій людини. Про це науковці написали у статті видання The Conversation.

Експеримент проводився на лабораторних мишах, позаяк їх генетичну й анатомічну модель можна співставляти з людською: щодня тварини плавали приблизно по годині, після чого звірят запускали до лабіринту, де їм належало виконати вправу на пам’ять.

Через сім днів подібного роду тренувань в піддослідних щурів були відзначені поліпшення короткочасної та довготривалої пам’яті, оскільки поступово тварини здійснювали все менше і менше помилок у міру проходження лабіринту.

Також індійські вчені встановили, що йога заспокоює та концентрує людину, знімає тривожність. Зокрема, виявили ще один позитивний ефект – профілактику вазовагальної непритомності.

Про це науковці написали у статті, опублікованій в американському журналі jacc.org.

Учасниками дослідження були відносно здорові люди, які не страждали на неврологічні або серцево-судинне захворювання, проте у них кілька разів за рік ставалася непритомність. Через рік занять йогою  результати показали очевидний ефект: серед учасників, які регулярно приділяють час східній гімнастиці, у 43,3% не було жодного випадку непритомності, у них значно поліпшився емоційний стан, знизилась тривожність.

• Нагадаємо, що психотерапевти пояснили, чому у світі під час пандемії зросла частота панічних атак.