Про це йдеться у матеріалі провідного журналіста Bellingcat Христо Грозєва.

За даними Національної служби України з надзвичайних ситуацій, 10 жовтня 2022 року, РФ обстріляла найбільші міста України ракетами, убивши щонайменше 20 осіб і поранивши понад 100. РФ хвалилася хірургічною точністю своїх крилатих ракет і стверджувала, що атаки 10 жовтня були спрямовані на українські військові центри та національну енергосистему. Однак дані з відкритих джерел показують, що численні ракети вразили невійськові цілі, пошкодивши житлові будинки та влучивши в дитячі садки та дитячі майданчики.

Ракетні удари продовжилися наступного дня, принаймні 28 ракет росіяни випустили 11 жовтня. Через удари велика кількість цивільних у Києві, Львові, Вінниці та Дніпрі залишилися без доступу до електроенергії.

Ракетний терор росіян триває вже другий тиждень. Станом на 18 жовтня 2022 року міжнародні прокурори розслідували напади на цивільні будівлі та критичну цивільну інфраструктуру як потенційні воєнні злочини.

Візуальні докази та фотографії залишків ракет показують, що багато з тих, що були запущені 10 і 11 жовтня 2022 року, були крилатими ракетами морського базування “Калібр” (3M-14), наземного базування Р-500 (9M728) для системи “Іскандер” і повітряного базування типу Х-101. Ці ракети РФ рекламує як високоточну зброю, яка знищує лише відповідні військові цілі. Проте з початку вторгнення РФ крилаті ракети великої дальності неодноразово руйнували цивільну інфраструктуру та спричиняли сотні смертей і поранень серед цивільного населення – наприклад, коли крилата ракета влучила в житлові райони Одеси, Миколаєва та Вінниці.

Попри сотні відкритих зображень і відео, які демонструють політ і смертоносний удар крилатих ракет, мало відомо про те, хто саме відповідає за встановлення їхніх цілей і програмування траєкторії польоту. Прописування програмування траєкторії польоту цієї нібито високоточної зброї є актуальним, оскільки навмисне чи невибіркове націлювання на українських цивільних осіб та цивільну інфраструктуру може становити потенційні воєнні злочини.

Після шестимісячного розслідування Bellingcat та його партнери The Insider і Der Spiegel змогли виявити таємну групу з десятків військових інженерів з освітою та професійним досвідом у сфері ракетного програмування. Метадані телефону показують, що контакти між цими особами та їхнім начальством почалися незадовго до масштабних ракетних атак. Група, яка працює з двох місць – одна в штаб-квартирі міністерства оборони в Москві, а інша в штаб-квартирі Адміралтейства в Санкт-Петербурзі – похована глибоко в величезному “Головному обчислювальному центрі Генерального штабу” збройних сил РФ – ГВЦ (GVC).

Так, наведенням російських ракет на цивільну інфраструктуру України командують офіцери ГВЦ з прізвищами Баранов, Багнюк і Капшук.

Таємна група інженерів, яку ідентифікували, складається з трьох команд приблизно по 10 інженерів у кожній, кожна з яких займається одним конкретним типом високоточної ракети.  

Гіпотеза ґрунтувалася на “кластеризації” окремих інженерів на основі їх телефонного зв’язку один з одним. Визначили три групи, які розмовляли в основному серед групи та зі своїми командирами. Потім порівняли піки зв’язку кластерів із днями та часом, коли публічно повідомлялося про попадання ракет, і виявили кореляцію з трьома конкретними типами ракет. Спеціалізація кожного інженера на основі попередньої роботи чи історії освіти відповідала передбачуваній спрямованості, водночас офіцери з військово-морського досвіду були частиною команди морських ракет тощо.

Узагальнений огляд освітньої та професійної підготовки осіб, пов’язаних з GVC, на основі списків телефонних контактів показав, що більшість із них закінчили або Академію ракетних військ стратегічного призначення, або Військово-морську інженерну школу. Дехто вже проходив військову службу. Інші мали досвід цивільної роботи корпоративних ІТ-фахівців або дизайнерів ігор.

Враховуючи ці вузькоспеціалізовані технічні навички, здавалося правдоподібним, що GVC може бути пов’язаний із програмуванням траєкторії польоту російських крилатих ракет. Тому Bellingcat отримав записи метаданих телефонів найвищої особи, публічно названої її директором: генерал-майора Баранова. Цей метод схожий на той, який застосовує Bellingcat для відстеження та відстеження отруєників російського опозиційного політика Олексія Навального, дані купуються у брокерів, які зазвичай пропонують такі послуги. Хоча цей метод був би неможливим у більшості країн, російський чорний ринок даних допоміг журналістам і активістам зібрати численні значні розслідування військових і спецслужб країни за останні роки.

Аналіз 126 телефонних дзвінків з 24 лютого до кінця квітня 2022 року показав кореляцію між значними російськими атаками крилатими ракетами в Україні та вхідними дзвінками перед ракетними ударами з одного конкретного номера, який ідентифікували як належний іншому старшому офіцеру, який працює на GVC. Цей офіцер ідентифікований як підполковник Ігор Багнюк, і був зареєстрований за тією ж адресою, що й інші відомі офіцери GVC на Знаменці, 19.

Записи розмов Багнюка показали інтенсивне спілкування з понад 20 військовими інженерами та ІТ-фахівцями, пов’язаними з GVC.

Один офіцер – на ім’я Антон Тимошинов, підполковник, як і Багнюк – здавалося, спілкувався з членами кожного з трьох кластерів, але не спілкувався ні з ким, хто має старше звання підполковника Багнюка.

Дивлячись на метадані телефону підполковника Багнюка за кілька місяців, починає виявлятися закономірність.

Якщо своїм підлеглим з команди ГВЦ Багнюк телефонував відносно часто, то зі своїми командирами – генерал-лейтенантом Барановим і полковником Євгенієм Капшуком – спілкувався нечасто. Огляд його дзвінків до вищого керівництва GVC показує кореляцію між цими дзвінками та загрозливими масштабними ракетними атаками.

За місяць до великих жовтневих терактів Багнюк спілкувався з генералом Барановим 10 вересня о 12:41. На момент дзвінка Багнюк перебував в офісі на Знам’янці, 19. Останній дзвінок Багнюк зробив о 21:20 того вечора – капітану Олексію Михайлову, фахівцеві з прицілювання Р-500.

11 вересня міноборони РФ повідомило , що “за останні 24 години” РФ здійснила запуск ракет Р-500 по дислокації українських військ на Донбасі.

12 вересня 2022 року Багнюк прилетів до Ростова – біля кордону з Україною – свідчить рух його телефону. У ніч з 12 на 13 вересня його телефонні записи зафіксували шквал дзвінків. З півночі до 02:00 він чотири рази спілкувався з полковником Капшуком, а також дзвонив своїм підлеглим майору Матвію Любавіну (спеціаліст “Калібір”) і капітану Олексію Михайлову (спеціаліст Р-500).

Наступного дня, 14 вересня, міноборони РФ повідомило, що здійснило “раптовий нічний пуск” комплексу крилатих ракет “Іскандер” по командному пункту Збройних сил України. Пуск був здійснений з території України.

Пізніше того ж дня російські літаки запустили вісім крилатих ракет Х-101 по гідротехнічній інфраструктурі Кривого Рогу, залишивши частини центрального українського міста без води на кілька днів.

Найперші розмови між Багнюком і генералом Барановим датуються 13 березня 2022 року. Того ранку вони двічі розмовляли між 10:00 і 10:30. Раніше того ранку РФ здійснила найбільш смертоносний залп з початку свого вторгнення, випустивши 30 ракет Х-101 і Калібр, зокрема по Яворівському військовому полігоні.

Записи телефонних розмов Багнюка та його підлеглих за кілька тижнів до терактів 10 жовтня показують сплеск спілкування, починаючи з 2 жовтня та досягнувши піку 9 жовтня. До 2 жовтня було затишшя в спілкуванні приблизно на два тижні, що також узгоджувалося з відсутністю повідомлень про інтенсивне застосування крилатих ракет. Це свідчить про те, що планування атаки 10 жовтня почалося приблизно за тиждень до того, відповідно до інформації розвідки, отриманої українською владою. Такий час також означає, що атака на енергетичну інфраструктуру могла не бути прямим наслідком часткового руйнування Керченського мосту в Криму 8 жовтня 2022 року.

Військові інженери підрозділу планування ракетних польотів GVC – це молоді люди, здебільшого за тридцять, а чотирьом наймолодшим – лише по 24 роки. Хоча багато з них раніше мали цивільну математичну чи інформаційну освіту, усі вони пройшли військово-інженерну підготовку у Військовій академії ракетних військ стратегічного призначення або Військово-морському інженерному інституті.

На відміну від своїх ровесників-військових, більшість із яких наражаються на особистий ризик біля лінії фронту, ці молоді люди працюють із захищених командних центрів у Москві та Санкт-Петербурзі, і, здається, живуть своїм життям без втручання війни в якому вони відіграють вирішальну роль.

Матвій Любавін виявляється одним зі старших підлеглих підполковника Багнюка за кількістю телефонних розмов. Любавін 1992 року народження, у 2009 році закінчив Нахімовське військово-морське училище в Санкт-Петербурзі. У 2014 році закінчив Військово-морський інженерний інститут у Санкт-Петербурзі за спеціальністю “ІТ-автоматизація систем спеціального призначення”.

У 2020 році Любавін вже працював у секретному відділі планування польотів GVC.

Спостерігаючи за співвідношенням телефонних дзвінків Любавіна та запусків ракет, у квітні 2022 року Bellingcat звернулася до нього через захищений чат у Telegram і попросила прокоментувати, як він ставиться до численних жертв ракетних ударів серед мирного населення. Любавін поприсив “поставити конкретні запитання”. Після того, як журналісти переформулювали запитання на “чисельні жертви серед цивільного населення під час ударів крилатими ракетами — це очікуваний результат чи результат неправильного наведення”, він, попередньо зробивши скріншот чату, зазначив, що не може відповісти.

Коли журналіст партнера Bellingcat The Insider зв’язався з капітаном Юрієм Ніконовим, одним з інженерів, які найчастіше спілкувалися з Багнюком протягом останніх шести місяців, той заперечив, що знає щось про GVC чи війну, що триває. Він сказав, що працює водієм автобуса і що будь-які заяви про його причетність до ймовірного цільового підрозділу є “абсолютною нісенітницею”.

Інші члени команди GVC телефонували за тими ж номерами, які були в записах розмов Багнюка, також підтвердили свої особи, але заперечили, що вони працювали в GVC або мали будь-яке відношення до російської армії.

Наприклад, капітан Сергій Ільїн, який спілкувався з Багнюком по телефону понад 30 разів протягом останніх чотирьох місяців, і чиї власні телефонні записи показують, що він спілкувався з вісьмома іншими членами підгрупи “Калібр”, заявив The Insider , що він “самозайнятий сантехнік” і що його єдиним завданням з обчислень були “такі вимірювання, які стають у нагоді під час сантехнічних робіт”.

Іншим членом команди, який фігурував у розмовах Багнюка приблизно під час ракетних обстрілів, був Артем Ведьонов. Він відповів на дзвінок і підтвердив своє ім’я, але сказав, що працює на фермі, і запропонував журналісту пояснити, як “зарізати свиню чи оскубати курку”.

Майор Іван Попов, інший інженер “Калібру” зі ступенем Санкт-Петербурзької військово-морської інженерної академії, сказав, що він самостійно вивчає Python, але ніколи не чув ні про GVC, ні про програмування траєкторії ракет. Лейтенант Катерина Чугунова, також з підрозділу “Калібр”, повідомила, що вона флорист, і наполягала, що виклик був не на той номер.

Коли іншому інженеру ГВК Володимиру Воробйову, який заперечував будь-яке відношення до міністерства оборони та ГВК, показали його фотографію у військовій формі зі знаками розрізнення ГВК, він зазначив, що вперше в житті бачить це фото, і висловив шок, що він у військовій формі.