Американський телеканал CNN простежив, як комуністична влада Китаю намагається виправдатися за порушення прав людини та відхреститися від геноциду уйгурів.
Світові лідери закликають бойкотувати Олімпійські ігри 2022 у Пекіні (Китай) через те, що комуністична влада продовжує порушувати права людини стосовно уйгурів.
Нелюдські умови проживання та праці уйгурів існують, щонайменше, з 2017 року. За оцінками міжнародних спостерігачів, щонайменше 2 мільйони уйгурів та інших мусульманських меншин були та залишаються в концентраційних таборах, які створено в автономному окрузі. Ціль таких концтаборів – перевиховати тих, хто туди потрапив. Їм різними методами намагаються втовкмачити, що варто забути про релігійну та етнічну ідентичність. Іншими словами, ті, хто знаходяться в концтаборах, повинні зрозуміти, що не існує кращої влади, ніж комуністична партія Китаю, й кращого Бога – ніж атеїзм. Аби дійшло швидше – уйгури та інше населення округу, живе в умовах, подібних на солдатські бараки, а також працює половину доби щодня. Китай пояснює свої дії, як боротьбу з “релігійним тероризмом та сепаратизмом”.
Ті, хто вижили в цих нелюдських умовах, та якимось чином змогли втекти звідти, розповідають, що насилля, катування, ґвалтування, примусова стерилізація – реалії, через які довелося пройти.
Такі дії китайського уряду визнали “геноцидом” парламентарі Нідерландів, Канади та США,
Однак, попри намагання китайської влади спростувати інформацію щодо функціонування концтаборів та приниження уйгурів й інших мусульман, журналісти все ж намагаються передати інформацію, в якій є докази того, що все це правда. Приміром, у 2014 році вдалося опублікувати матеріал з доказами про те, що з уйгурів знущаються. Однак її майже відразу видалили й тепер неможливо знайти навіть її архівну копію. Інші журналістські матеріали, в яких критикували дії влади, писали про махінації під час тендерів та державних закупівель – також видалили.
Закордонних журналістів, які намагалися зібрати інформацію про концтабори або знайти хоча б якість докази – вигнали з Китаю. Вітчизняних вчених, активістів, та тих, що вижили після таборів – переслідували та засуджували. Тих, хто посмів сказати хоча б щось погано про дії влади – примусили замовкнути чи арештували.
Синьцзян – чому тут створили систему концтаборів
Автономний округ Синьцзян знаходиться на заході КНР. Це один із найбільш різноманітних етнічно та релігійно регіонів. Тут проживає 11 мільйонів уйгурів. Як правило, вони сповідують іслам. У них власна мова, культура, звичаї. Окрім уйгурів, в Синьцзяні є багато казахів. Регіон знаходиться на кордоні з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Монголією, Росією, Пакистаном та Індією. Оскільки в регіоні було багато корисних копалин – його називали економічно привабливим. Сюди в період з 1990 по 2000 рік приїхала рекордна кількість людей.
Журналісти не можуть дістатися туди з двох причин. По-перше, це далеко від Пекіна. По-друге, важко дістатися до округу, оскільки за іноземцями особливо уважно слідкують. Для того, аби населення округу слухалося центральну владу, до них були особливі вимоги, за невиконання яких були особливі покарання. Приміром, у 2009 році за етнічні заворушення в окрузі вимкнули на рік Інтернет, а уйгурських письменників та інтелектуалів посадили до в’язниці.
В жовтні 2013 року уйгури на позашляховику наїхали на пішоходів в Пекіні. Влада назвала інцидент терористичним актом. Тоді постраждали 40 осіб, п’ятеро загинули (троє – в автомобілі). Після цього “антитерористичний бюджет” на округ збільшили вдвоє. Влада Китаю сказала, що знайшла спосіб перевиховати “релігійних екстремістів”. Зокрема, за допомогою праці.
У 2014 році четверо невідомих з ножами напали на людей на вокзалі в місті Куньмін.Тоді було вбито 31 людину, понад 100 отримали поранення. Влада заява, що це зробили уйгури.
Приблизно в той же проміжок часу влада Китаю знайшла 16 жінок в Синьцзяні, які потребували “освітньої трансформації”. Їх провина була в тому, що вони були мусульманками й носили паранджу. Після перевиховання деякі з ним відмовилися від паранджі та переодягнулися у звичайний одяг.
Тисячі уйгурських жінок телефонували до поліції й повідомляли про те, що їх чоловіки стали жертвами “релігійного сепаратизму” та просили перевиховати їх.
Як світ дізнався про концтабори для уйгурів
У 2014 та 2015 роках система перевиховання тільки набирала обертів. Однак вже в той час журналістка французького журналу L’Obs Урсула Готьє писала про те, що в окрузі діє система інтенсивного спостереження, поліцейські контрольно-пропускні пункти. Вона писала, що уйгури боялися з нею розмовляти, бо вночі їх могли арештувати. Представники тієї чи іншої родини навіть не скаржилися, якщо когось з членів заарештували або він просто не повернувся додому. Журналістка написала кілька матеріалів на цю тему, однак її звинуватили в захисті терористів. Через кілька місяців їй не продовжили прескарту та попросили полетіти з Пекіну.
Систему концтаборів в Синьцзяні створили в період з 2014 по 2017 рік, однак про це майже ніхто не знав. А ті, хто знали, не могли про це розповісти. Люди в окрузі масово зникали в нічний час. Захисники прав людини в Китаї почали вимагати пояснити, чому зникають люди. Тоді влада сказала, що їм нічого приховувати й дозволила журналістам закордонних ЗМІ поїхати до округу, аби пересвідчитися в цьому на власні очі. Наприкінці 2017 року американські журналісти видань BuzzFeed, Associated Press та Wall Street Journal опублікували серію репортажів про те, що в окрузі за уйгурами інтенсивно слідкують, а концентраційні табори будуються.
“З весни цього року (2017, – ред.) тисячі уйгурів і представників інших етнічних меншин зникли в так званих центрах політичної освіти, очевидно, за правопорушення, пов’язані з використанням західних застосунків соціальних мереж для навчання за кордоном в мусульманських країнах, за словами родичів затриманих”, – написали в Buzzfeed.
Влада Китаю відповіла, що це неправда. Міністр закордонних справ Китаю тоді сказав американським журналістам, що не знав, що в окрузі таке відбувається. Представник Китаю в сусідньому Казахстані також сказав, що все це неправда.
Однак, в більшості випадків, китайська влада просто мовчала чи відмовлялася коментувати інформацію про “концтабори перевиховання”.
Всесвітній уйгурський конгрес в Німеччині заявив у 2018 році про те, що понад мільйонів уйгурів пройшов через концтабори. Про це повідомили на слуханнях в Комітеті Організації Об’єднаних Націй щодо ліквідації расової дискримінації. Представник Китаю в комітеті відповів, що це брехня, однак визнав, що деяких людей дійсно відправили в “центри професійної освіти та навчання з ціллю допомогти реабілітуватися”.
У 2019 році посол Китаю в Британії Лю Сяомін заявив, що табори – спосіб “допомогти людям та витягнути їх з бідності”. За його словами, з таборів можна легко поїхати, наприклад, аби відвідати родичів.
“Це не в’язниця. Це табір”, – сказав дипломат.
Однак протягом кількох наступних місяців з’явилося багато доказів, в тому числі супутникові знімки, які доводять, що табори перевиховання – повноцінні концентраційні табори, які неможливо залишити з власної ініціативи. Журналістам вдалося знайти документацію стосовно державних тендерів, з яких гроші передавали на будівництво та оснащення концтаборів.
Як приклад, концентраційний табір в окрузі Шуфу. Те, наскільки збільшився і продовжує розширятися концтабір, можна простежити за допомогою супутникових знімків в Google Earth. Його побудували, приблизно, у 2013 році. Можливо, спочатку його будували не з ціллю влаштувати концтабір. По периметру табору є щось на кшталт сторожових веж, а стіни нагадують гуртожитки.
В державній тендерній документації сказано, що у 2017 році на “школу трансформації юридичної освіти” просили 21 мільйон доларів.
Скільки концтаборів існує в Синьцзяні
У 2020 році австралійський аналітичний центр ASPI опублікував докази того, що на території Китаю з’явилися 380 нових “центрів для перевиховання меншин”.
Офіційно – в країні працюють 14 таборів. Про те, що відбувається всередині – невідомо.
У ASPI отримали супутникові знімки, які підтверджують, що такі табори дійсно будуються.
380 нових таборів в країні побудували за кілька років. Імовірно, з 2017 року. Раніше на супутникових знімках також можна було побачити будівництво таких таборів, але не в тій кількості. У ASPI зазначили, що їх дані підтвердили особи, яким вдалося втекти з таборів.
Знімок одного з центрів перевиховання показав, що це комплекс з 13 п’ятиповерхових житлових будинків, розташованих на площі 25 гектарів, оточених стіною висотою 14 метрів.
Всі табори можна об’єднати в чотири різні категорії, що відображають рівні зміцнення і контролю за ув’язненими. Близько половини з 60 об’єктів, які були недавно розширені, мають підвищений рівень безпеки. Ще в 70 таборах знижений контроль безпеки, немає внутрішніх парканів та стін по периметру.
Концтабори існують: пропаганда Китаю
Наприкінці 2018 року влада Китаю вперше офіційно визнала, що концтабори в Синьцзяні дійсно існують. Мало того, вони закликали владу на місцях розширювати їх мережу й проводити “антиекстремістське ідеологічне виховання” в “центрах перевиховання” та “центрах професійного перевиховання”.
Представник автономного округу Шохрат Закір сказав представникам державних медіа, що влада Китаю “по-своєму бореться з тероризмом та екстремізмом”. Він казав про те, що ті, хто пройшли перевиховання в таборах, тепер стали зразковими громадянами, які розуміють, що потрібно керуватися не релігійними міркуваннями, а бути “громадянами нації”.
Інформаційне бюро Державної ради Китаю в серпні 2019 опублікувало таке повідомлення:
“Синьцзян – ключове поле битви в боротьбі з тероризмом та екстремізмом в Китаї”.
“Уряд створив центри професійної освіти й навчання відповідно до закону щодо запобігання розпалювання і поширення тероризму і релігійного екстремізму, ефективного стримування частих терористичних інцидентів і захисту прав на життя, здоров’я і розвиток людей етнічних груп”, – йдеться в документі.
Він пояснив це тим, що високопоставлені чиновники набагато краще знають, яка ситуація в країні та розуміють, що табори потрібні.
Міністр закордонних справ Китаю Ван говорив про те, що система таборів в Китаї “відповідає “плану дій щодо попередження екстремізму” ООН.
Представник уйгурського регіону казав про те, що більшість населення вже пройшла “перевиховання” в таборах та повернулася додому. За його словами, 90% вихованців таборів знайшли хорошу та прибуткову роботу й мають тепер хороший дохід.
Китай також порівняв свої концтабори с програмами дерадикалізації Британії та Франції. Однак у європейських країнах туди потрапляють ті, кого засудили за терористичні дії. Утримання там регулюється Європейською конвенцією з прав людини.
Китайські державні ЗМІ, особливо ті, які пишуть для іноземців, активно популяризують ідею щодо того, що система концтаборів себе виправдала і скоро у всьому світі будуть створювати аналогічні, аби викорінити тероризм, сепаратизм та радикалізм.
Одна з жінок, яка нібито була в такому концтаборі, розповіла журналістам, що раніше була релігійним фанатиком, а тепер зрозуміла, що “релігійний екстремізм був нашим ворогом”.
“Це хвороба, яка псує наше тіло та наркотик, який призводить до смерті… Мені краще бути якомога далі від релігійного екстремізму й жити нормально”, – сказала вона.
- У березні в Китаї розгорівся скандал, коли місцеві державні ЗМІ та користувачі Мережі поширили заяву бренду H&M, в якій описувалося його зобов’язання припинити використання бавовни з провінції Сіньцзян. Причина – повідомлення про те, що Китай використовує примусову працю уйгурів для збирання бавовни в Сіньцзяні.
- Раніше повідомлялося, що Burberry став першим люксовим брендом, який стикнувся з негативною реакцією з боку влади Китаю через відмову використовувати синьцзянську бавовну. Вважається, що ця бавовна може бути вирощена уйгурами в умовах примусової праці.
- У січні в США звинуватили владу Китаю в геноциді уйгурів і представників інших етнічних і релігійних меншин в Сіньцзян-уйгурському автономному районі (СУАР).