Про це повідомляє “Детектор Медіа”.

Гончарук пояснила, що задовольняла міністерство як менеджерка, водночас не має повноцінних директорських повноважень. Наприкінці січня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про перепідпорядкування “Довженко-центру” Держкіно.

Вже за кілька місяців Держкіно заявило про реорганізацію центру, зокрема поділ на частини. Згодом стало відомо, що будівлі центру готують до приватизації, невдовзі центр оскаржив рішення у суді.

Проти планів Держкіно про реорганізацію підписали петицію, команда центру протестувала. У листопаді Держкіно спробувало призначити виконувачкою обов’язків гендиректора кінологиню Юлію Каждан.

До протистояння залучили тоді парламентський комітет, тож зрештою Держкіно припинило процес реорганізації і оголосило новий конкурс.

Проте перша спроба провести конкурс зірвалася через замінування. Під час другої спроби шестеро з дев’яти членів комісії проголосували за Гончарук.

Це перемога у битві, але ще не у війні, – каже політикиня й громадська діячка Ірина Подоляк, яка очолювала конкурсну комісію в “Довженко-центрі” у 2021 і 2023 роках. Перемога у війні – це інституційне збереження “Довженко-центру”. Вона може настати лише зі зміною нинішнього керівництва й політики Держкіно”.

Проблема в тому, що той, хто має адмінресурс – у цьому випадку Держкіно, – може на власний розсуд змінювати правила. Журналісти нагадали, коли Гончарук перемогла вперше, у Мінкульті просто попросили скасувати результати конкурсу й переголосувати.

Вже після того відбулись перепідпорядкування центру Держкіно, питання реорганізації, обшуки й кримінальне провадження проти Гончарук.

Держкіно провело конкурс майже без порушень, – пояснила адвокатка Леся Крижанівська, яка захищала “Довженко-центр” за часів, коли його очолював Іван Козленко. – Вже наступного дня на офіційних сторінках агенції оголосили про перемогу Олени Гончарук. Також уже підписано протоколи, а протягом двох місяців з моменту конкурсу із переможницею мають підписати контракт”.

Якщо так і станеться, інституція працюватиме далі.

Водночас важливий не лише сам факт підписання контракту, а й умови, які в ньому будуть,– від цього залежить, чи можна буде взагалі його виконати.

Поки що єдине звернення, яке адвокатка отримали щодо відкритого 2 лютого кримінального провадження, – це запит на вилучення робочих документів із 2021 року. Вона зауважила, що “це дуже багато документів, їх просто неможливо підготувати й надати за три дні, як вимагає закон”.

Сама Олена Гончарук також не певна, що їй дадуть працювати, навіть якщо підпишуть контракт.

Я вже пройшла через один конкурс, який занапастило міністерство, – зазначила Гончарук.  Якби я була бажаною кандидаткою, контракт підписали би ще тоді”.

Поки що центр працює без офіційного директора, а його команда готова повернутись до публічних протестів і судових позовів.

Важливо, наголошують журналісти, що українські культурні інституції потроху навчилися здійснювати спротив свавіллю органів управління і в публічному, і в юридичному просторі.

Довідка. У серпні минулого року Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію “Довженко-Центру”. Це означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.  Попри спротив працівників установи та громадськості, Держкіно не скасувало це рішення.

У відповідь на ситуацію з “Довженко-Центром” Українська кіноакадемія опублікувала заяву, в якій зазначається, що дії Держкіно можуть призвести до нищення однієї з найважливіших культурних інституцій в Україні.

16 жовтня Фонд державного майна розпочав процес приватизації двох корпусів “Довженко-Центру”. Державне підприємство отримало відповідного листа з проханням підготувати усі необхідні документи.

Зокрема, Державне агентство України з питань кіно відсторонило від посади очільницю Центру Олену Гончарук за результатами аудиту. Гончарук виступала проти “реорганізації” Центру, який зберігає архів українського кіно. За кілька днів до її відсторонення “Довженко-Центр” подав позов проти Держкіно.

Згодом новопризначеною в.о. директора “Довженко-Центру” стала Юлія Каждан, яка раніше заснувала кінологічний центр. Крім того, що у неї відсутній досвід роботи у кіногалузі, жінка пропонує консультації з гіпнотерапії та психосоматики.

Вже 15 листопада реорганізацію “Довженко-Центру” зупинили. У “Центрі” призначили прозорий конкурс на посаду директора. Відтакс вже 3 лютого конкурсна комісія мала обрати голову “Довженко-Центру”. Проте цього не сталося через буцімто замінування будівлі. Засідання перенесли на 6 лютого.

• Раніше народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Софія Федина заявляла, що Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України рекомендує невідкладно скасувати наказ про реорганізацію “Довженко-Центру”.
• 12 листопада під “Довженко-Центром” у Києві відбулася акція проти реорганізації, яка спричинить повну ліквідацію національного кіноархіву. Однак поліціянти, ймовірно, намагалися протидіяти протесту.
• 8 квітня 1930 року на екрани радянських кінотеатрів вийшов фільм Олександра Довженка “Земля”, який через 9 днів опинився під забороною.
• “Земля” увійшла до п’ятірки фільмів світового кінематографа за версією ЮНЕСКО.