Про це йдеться у матеріалі CNN.

Стоячи біля слідчого ізолятора в Херсоні, через кілька днів після звільнення південноукраїнського міста, 29-річний Ігор все ще тремтів, згадуючи, що він пережив усередині будівлі під час російської окупації.

“Мене тримали тут 11 днів і весь цей час я чув крики з підвалу”, — розповів Ігор, який попросив CNN не розголошувати його прізвище заради захисту. “Мене вдарили електрошокером по ногах. Один із них запитав, за що мене привезли, а ще двоє почали бити мене по ребрах. Людей катували, били палицями по руках і ногах, штрихами для худоби, навіть підключали до батарейок і били струмом або водяними дошками”, – додав він.

СІЗО, в якому тримали Ігоря, було частиною мережі зі щонайменше 20 закладів, які, за словами українських та міжнародних юристів, були частиною продуманої російської стратегії знищення української ідентичності.

Голова Mobile Justice Team, колективу міжнародних слідчих, який підтримує Офіс генерального прокурора України Вейн Джордаш заявив, що “ці ізолятори пов’язані між собою, вони дотримуються дуже схожого, якщо не ідентичного способу поведінки”.

Розслідування виявило, що російські сили дотримувалися дуже конкретного плану на кількох окупованих територіях з чіткими шаблонами, які вказують на головний план окупації України Москвою.

Джордаш пояснив, що перший етап, по суті, полягає у затриманні та, у багатьох випадках, убивстві категорії людей, позначених як “лідери”, тобто тих, хто міг фізично чинити опір окупації, а також тих, хто міг би чинити їй культурний опір.

Другий етап — це свого роду процес фільтрації, коли населення, яке залишається за межами центрів ув’язнення, підлягає постійному моніторингу та фільтрації, щоб усі, кого підозрюють у зв’язках з “лідерами” або причетними до організації будь-якого типу опору, також потім ідентифікували або депортували до Росії, або утримували в ізоляторах і катували.

Третій етап — зникнення постійної ідентичності. Це може включати вилучення української програми зі шкіл і конфіскацію предметів, які вважаються проукраїнськими, наприклад прапорів або футболок у кольорах країни.

“По суті, населення замкнено, щоб можна було видалити всі сліди української ідентичності”, – пояснив Джордаш.

Він наголосив, що ці методи застосовувалися не лише в Херсоні, а й в інших районах, окупованих російськими військами, наприклад у передмісті Києва Бучі та Бородянці. Однак, додав він, тривала окупація Херсона дозволила російським військам піти ще далі.

Українські та міжнародні слідчі також заявили, що виявили фінансові зв’язки цих ізоляторів з російською державою.

“Ці центри ув’язнення мають фінансові зв’язки з російською державою”, – сказав Джордаш, посилаючись на документи, виявлені слідчими. “Ці фінансові документи показують, що цивільна адміністрація фінансується з Росії, а цивільна адміністрація фінансує центри ув’язнення, тому у вас є дуже чіткі моделі та дуже чіткі зв’язки”.

Джордаш зазначив, що це лише попередні результати розслідування, пояснивши, що інші докази російських воєнних злочинів все ще виявляються та опрацьовуються.

Він також додав, що нещодавно опубліковані висновки є корисним показником того, що відбувається на територіях, які зараз окуповані Росією, або того, що сталося б, “якби Москві вдалося повністю захопити Україну”.

“Для мене цікавим у Херсоні є те, що ви дійсно бачите мікрокосм загального злочинного плану, що б сталося з рештою України”, – пояснив він.

Попри заперечення Москви, команди CNN на місцях стали свідками жорстоких результатів російської окупації не лише Херсона, а й таких місць, як Буча, Ірпінь та Бородянка, виявивши докази тортур і невибіркового вбивства звичайних цивільних осіб. У січні Human Rights Watch звинуватила Москву в “переліку порушень міжнародного гуманітарного права”, а на початку тижня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що вторгнення Росії в Україну спричинило “наймасовіші порушення прав людини, котрі ми переживаємо сьогодні”.

11 листопада, президент України Володимир Зеленський підтвердив деокупацію Херсона, опублікувавши відео, як місцеві мешканці відсвяткували звільнення міста.

Так, попри тривалу окупацію Херсону, російські загарбники не могли почувати себе там у безпеці. Результатом діяльності українського руху спротиву стала ліквідація не лише численних російських військових, але й політичних ставлеників Москви — розповіли у матеріалі CNN.

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що вражений масштабами катувань, до яких вдавалися росіяни над громадянами України під час окупації Херсону.
• Також у населених пунктах Харківської області після деокупації виявлено 23 катівні. Ще три викрито у Херсонській області та одну – в Донецькій.
• Щобільше, у грудні Дмитро Лубінець розповів, що в Україні вперше зафіксували російські катівні на деокупованих територіях, де утримували українських дітей.