Понад чотири роки дівчина відкрито живе ВІЛ-позитивним статусом та приймає АРВ-терапію. Ліза успішно проходила стажування в одному з київських зоомагазинів, поки не відкрила свій статус колезі. Результатом цього стало звільнення через «можливі ризики для колективу». Про це дівчина повідомила у соціальних мережах.

«Я ніколи не переживала подібний досвід. На мою адресу лунали дуже дивні теорії на кшталт “а якщо ти поріжешся упаковкою з-під корму і піде кров?”. Я намагалась пояснити, що я “безпечна”, але на наступний день отримала повідомлення, що мене там більше не хочуть бачити», — поділилась Ліза.

Важливо відзначити, що дискримінація на підставі стану здоров’я є грубим порушенням законів та прав людини. Згідно зі статтею 2-1 Кодексу законів про працю України, будь-яка форма дискримінації у сфері праці на підставі стану здоров’я заборонена. Також, Закон України “Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ” від 12.12.1991 р. № 1972-XII гарантує права та захист цієї категорії громадян.

«Випадки дискримінації, як у ситуації Лізи, підкреслюють необхідність невідкладних заходів для реалізації ідеї рівних прав для всіх. В умовах війни, нам необхідно зберігати єдність. Дискримінація — не менш небезпечний ворог всередині країни», — поділилась Яна Панфілова, активістка та засновниця руху Teenergizer, що працює у сфері ВІЛ.