Про це інформує The Guardian.

За його словами, китайська сторона, як і раніше, твердо дотримуватиметься “об’єктивної та неупередженої позиції та відіграватиме конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи”.

У своєму звіті про зустріч китайське міністерство закордонних справ заявило, що Ван І пообіцяв посилити співпрацю між двома країнами.

Ван сказав Путіну, що Пекін готовий співпрацювати з Росією для поглиблення політичної довіри, розширення прагматичного співробітництва та відігравати конструктивну роль для обох країн у сприянні світовому миру та розвитку.

Багато хто вважає, що візит Ван І на високому рівні став передвісником зустрічі Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна. У грудні 2022 року президенти РФ та КНР провели віртуальну зустріч, під час якої російський лідер назвав відносини між двома націями “найкращими в історії”, заявивши, що вони можуть “витримати всі випробування”, і запросив Цзіньпіня відвідати Москву навесні 2023 року.

21 лютого газета The Wall Street Journal повідомила, що обидва лідери зустрінуться “найближчими місяцями”, посилаючись на осіб, знайомих із планом. Організація поїздки знаходиться на “ранній стадії”, і термінів ще не визначено, повідомляє WSJ, додаючи, що поїздка може відбутися у квітні або на початку травня.

Ван І прибув до Москви лише через кілька днів після того, як офіційні особи США публічно висловили занепокоєння щодо того, як продовження партнерства Китаю з Росією може вплинути на війну в Україні, і через кілька годин після того, як Путін виступив з великою промовою щодо конфлікту, у якій він оголосив про плани зупинити участь РФ договорі про ядерну зброю.

Керівництво Китаю заявило про неупередженість у конфлікті, але відмовилося засудити вторгнення Росії, натомість розширивши торгові зв’язки та продовживши широкомасштабні спільні військові навчання, у тому числі цього тижня .

Але під час зустрічей у європейських містах останніми днями Ван І намагався представити Китай як прихильника миру та переговорів, заявивши на Мюнхенській конференції з безпеки (MSC), що Пекін оприлюднить свою позицію щодо “політичного врегулювання” кризи .

Ці зауваження сприйнято з підозрою багатьма західними лідерами, які уважно стежать за будь-якою підтримкою, яку Китай надає своєму північному сусіду, особливо на тлі занепокоєння, що Пекін розглядає можливість надання летальної військової допомоги Росії.

21 лютого міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган повторив повідомлення Пекіна щодо України на форумі з безпеки в китайській столиці. За його словами, Китай “глибоко стурбований” тим, що конфлікт “вийде з-під контролю”, і продовжуватиме закликати до мирних переговорів і надавати “китайську мудрість” для досягнення політичного врегулювання.

• Верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель застеріг Китай від постачання озброєння РФ, оскільки це призведе до наслідків з боку ЄС.
• Головний представник Пекіна в ЄС Фу Цун поставив під сумнів заклик Заходу допомогти Україні досягти “повної перемоги”. Він також застеріг Євросоюз від підписання інвестиційної угоди з Тайванем.
• Головний дипломат Китаю Ван І заявив, що очікує досягнення “нового консенсусу” щодо розвитку двосторонніх відносин з Росією.