Про це повідомляє Reuters.

Санкції є частиною довгострокового плану США, покликаного перешкодити використанню американських технологій у китайських системах для обчислень та суперкомп’ютерах.

Минулого року США запровадили обмеження для семи китайських “суперкомп’ютерних” компаній та організацій, а минулого тижня заборонили експорт до країни окремих прискорювачів на чіпах NVIDIA та AMD.

Раніше з’явилася інформація про те, що прискорювач Biren BR100 маловідомого китайського стартапу Shanghai Biren Intelligent Technology перевершив за продуктивністю один із найкращих прискорювачів, заборонених до експорту американською владою — NVIDIA A100 на базі найшвидшого чіпа Ampere. Антикитайські заходи розглядаються як “вікно можливостей” для китайських розробників чіпів.

Стрімкий розвиток стартапів у Китаї здатний зірвати плани Сполучених Штатів щодо уповільнення китайської галузі, яка займається розробкою обчислювальної техніки. При цьому саме такі високопродуктивні рішення використовують у військових цілях, зокрема при розробках ядерної зброї.

На думку деяких експертів зі США, подібні результати санкцій вже спостерігалися в минулому — обмеживши постачання процесорів Intel до деяких структур на території Китаю, у США досягли того, що в Піднебесній створили власні чіпи. Експерти впевнені, що і в ситуації з NVIDIA та AMD у Китаї знайдуть рішення.

Втім, деякі галузеві фахівці зазначили, що розробити швидкий чіп мало для повного успіху. Для нього необхідно створити й передове програмне забезпечення, здатне конкурувати з програмною платформою NVIDIA CUDA, яка домінує на ринку.

Провідні стартапи отримали останніми роками інвестицій на мільярди доларів, причому серед партнерів вважаються та американські венчурні компанії, пенсійні фонди й навіть Єльський університет.

Деякі інвестори зі США заявили, що американському бізнесу не належить вкладати ресурси в ІІ-розробки та китайські військові технології, здатні поставити під загрозу національну безпеку США.

• Китайська мотобудівна компанія Weichai зупинила постачання газових двигунів Камському автомобільному заводу, які в РФ ставили на газомоторні моделі тягачів покоління К4, самоскиди на метані та автобуси НефАЗ.
• Китайський автовиробник Chery відмовився випускати автомобілі на майданчику Ульяновського автозаводу (УАЗ), який входить у групу “Соллерс авто”. Причиною стало те, що УАЗ потрапив під санкції Євросоюзу.
• Американська нафтова корпорація ExxonMobil зробила перший крок до подання позову проти РФ після того, як президент РФ Володимир Путін заблокував їй вихід з проєкту “Сахалін-1”.