Про це йдеться у дослідженні вчених Редингського університету, результати якого опублікували в науковому журналі Nature Communications.

Йдеться про нанотіла — це зменшені антитіла, потрібні для лікування важких випадків коронавірусу COVID-19. Їх (нанотіла) значно дешевше та легше вводити в організм людини за допомогою назального спрею, а не через ін’єкції.

Вчені змогли отримати нанотіла шляхом введення спаєчного білка вірусу SARS-CoV-2 в організм лами Фіфі. Після цього лама не захворіла на коронавірус, але в її організмі знайшли імунну відповідь на білок — він почав продукувати нанотіла. Після цього вчені виділили зі зразків крові лами чотири різних нанотіла, пов’язаних із боротьбою з коронавірусом.

Після цього нанотіла синтезували у ланцюжки по три, аби посилити ефект “зв’язування”, а потім репліціювали в лабораторних умовах. Три елементи змогли нейтралізувати штам “Альфа”, який знайшли у Великій Британії, а четвертий — штам “Бета”, вперше зафіксований у Південній Африці.

Після цього нанотіла випробовували на хом’яках, інфікованих коронавірусом SARS-CoV-2. Вони видужували швидше, втрачали менше ваги й мали менше вірусного матеріалу в легенях та дихальних шляхах через тиждень після терапії у порівнянні з контрольною групою.

На думку співавтора дослідження професора Джеймса Нейсміта, вакцинація проти коронавірусу – ефективна, але потрібно шукати й інші засоби виробництва терапії коронавірусу. Зокрема, можна використовувати нанотіла для створення назальних спреїв.

• У Центрі з контролю та профілактики захворювань (CDC) пояснили, що вакцина проти коронавірусу компанії Moderna є найефективнішою проти ушпиталення в разі зараження коронавірусом. Досить ефективними регулятор назвав також вакцини Pfizer та Johnson & Johnson.
• Влітку Рада Європейського Союзу внесла Україну до переліку країн, яким рекомендовано поступово дозволити в’їзд до країн ЄС. Відтоді значна частина країн-членів відкрила кордони для українців, але за певних умов.