Як повідомляє онлайн-медіа Суспільне.
У селі Великозименове, що на Одещині, жителі стикаються з серйозними труднощами через відсутність доріг та транспортного сполучення. Щоб дістатися до найближчого села, місцевим доводиться наймати автомобіль, що є досить витратним. Журналісти відвідали це село, щоб дізнатися, як люди виживають без належної інфраструктури та на чому заробляють на життя.
Згідно з даними Знам’янської громади, у Великозименовому проживає 217 осіб. Місцева мешканка Альона живе в старій землянці та самостійно виховує сина. Через брак роботи вона підробляє на фермерських господарствах сусідів.
“Дрова сама ношу – тягаю з посадки. І пару курочок зараз купила собі, кормлю, пою. Телевізор є. Інтернету нема. Світло є. Отак собі йду, де роблю – там трошки посиджу, поговорю. І так все знаю”.
У селі функціонує школа, яку намагалися закрити, але місцевим вдалося її зберегти. Наразі працюють лише чотири класи, а учні п’ятого класу змушені їхати на навчання до сусіднього села Чапаєво. Син Альони, Євген, після 9-го класу не продовжив навчання через фінансові труднощі. Хлопець мріє ремонтувати мотоцикли, але для цього йому бракує необхідних матеріалів.
Люся, сусідка Альони, вважає, що основною проблемою є відсутність транспорту. У селі немає автобусного сполучення, тому людям доводиться наймати автомобіль, що коштує близько 300 гривень за поїздку до райцентру.
“В аптеку їдемо в Сергіївку. Якби ще дорогу зробили нам – було б ще краще. Так, дороги нема. Але зараз сухо – можна їхати. А якщо болото, то вже не можна їхати”.
Люся обробляє 30 соток городу, де вирощує фасолю, петрушку, огірки та помідори. Вона тримає кролів і козу з козеням, але не розводить птицю через необхідність купувати корм. Жінка зазначає, що деякі односельці займаються землеробством, але загалом роботи в селі майже немає.
“Якщо робити, то де, чим їхати? Якби ходив автобус, чи якась маршрутка, то може б їхали у місто та й робили”.
Олександр Чумак, колишній директор місцевої школи та голова сільради, розповів, що планували провести газ у селі, але проєкт так і не завершили. Трубопровід проклали, але підключити його не змогли.
“По тисячі доларів з господарства взяли. По селу трубопровід проклали. А далі все потухло”.
Зараз Олександр разом із дружиною тримають магазин у власному будинку. Він зазначає, що населення села зменшується через проблеми з інфраструктурою. У селі немає відділення Укрпошти, але поштовий автомобіль приїздить раз на місяць.
Попри всі труднощі, старожили не планують залишати рідне село.
“Може й раніше могла б. А зараз вже ні. Хоч би хто з дітей казав, що треба піти. Поки можу ходити, робити, то буду тут”.
Рекомендуємо звернути увагу:
