Про це повідомляється на офіційному сайті ЄС.
На конференції ООН з біорізноманіття COP15 у Монреалі ЄС приєднався до 195 країн у межах історичної Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми у галузі біорізноманіття. Ця структура містить глобальні цілі та завдання, спрямовані на захист та відновлення природи для нинішнього та майбутніх поколінь, забезпечення її сталого використання, а також стимулювання інвестицій у зелену глобальну економіку. Разом з Паризькою угодою щодо клімату вона прокладає шлях до кліматично нейтрального, сприятливого для природи та сталого світу до 2050 року.
18 грудня майже 200 країн-учасниць COP15 підтримали підсумкову резолюцію, що містить, зокрема, положення про “особливий захист” не менше як 30% поверхні планети до 2030 року. Окрім цього, країни забезпечать збільшене фінансування захисту біорізноманіття. Згідно з резолюцією, заможні країни зобов’язуються виділити до 2025 року близько 20 млрд доларів США бідним державам.
Попри заперечення Демократичної Республіки Конго, головуючий на конференції Китай представив раніше проєкт підсумкової декларації, а згодом оголосив про ухвалення глобальної угоди.
За даними доповіді Світового фонду дикої природи, з 1970 року популяції диких тварин скоротилися в середньому на 69%. Такий високий темп – результат діяльності людини. За оцінками експертів, до кінця цього століття на Землі можуть зникнути до одного мільйона видів. Тож найважливішою частиною угоди є зобов’язання захистити 30% земель та вод до 2030 року. Нині під охороною знаходиться 17% наземних та 10% морських територій.
Своєю чергою, Всесвітній фонд дикої природи (WWF) також привітав рішення, зазначивши, що країни залишають Монреаль з угодою, яка “принаймні починає покращувати наше ставлення до природи”.
До наступного кліматичного саміту у 2024 році всі країни мають підготувати оновлені національні стратегії та плани дій зі збереження біорізноманіття, а також національні стратегії фінансування біорізноманіття.
Довідка. 15-й Всесвітній саміт з проблем природи (COP15) мав відбутися у 2020 році в Китаї, проте його перенесли та розділили через пандемію. Перша частина засідань відбулася в жовтні в місті Куньмінь. Друга частина засідання відбувалась у Монреалі з 7 грудня.
- Прем’єр-міністр острівної держави Антигуа і Барбуда Гастон Браун заявив, що країни з економікою, що розвивається, котрі сильно забруднюють довкілля, зокрема Китай та Індія, повинні вносити кошти до фонду компенсації кліматичних змін, щоб допомогти країнам відновитися після лих, спричинених зміною клімату.
- Пресслужба ООН у доповіді додала, що останні вісім років були найтеплішими за всю історію спостережень. Глава Всесвітньої метеорологічної організації ООН (ВМО) Петтері Таалас зазначив, що передбачена Паризькою угодою мета в 1,5 градуса навряд чи досяжна через настільки високий рівень вуглекислого газу в атмосфері.
- Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), за останні 30 років температура в Європі зростала більш ніж у два рази швидше, аніж середня глобальна температура.
- “М’якші” зими, які стали нормою останніми роками на Землі, можуть бути не менш руйнівними для людини та природи, як палюче сонце улітку. Вплив аномально теплих зим на природу варіюється від руйнівного впливу на сільське господарство до підвищення ризиків виникнення стихійних лих та небезпечних погодних явищ.