21 травня 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України ухвалило рішення про звільнення Максима Остапенка, запорізького історика та археолога, з посади генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Про це сам Остапенко повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Історик висловив здивування з приводу свого звільнення, оскільки не отримував жодних попереджень чи зауважень щодо своєї роботи. “Останнім часом з’явилися чутки про закулісну боротьбу за контроль над Лаврою. Ми відчували тиск, і, очевидно, комусь стало незручно від нашої відкритої позиції щодо очищення Лаври від імперських наративів”, – зазначив Остапенко.
У наказі Міністерства культури №432-К, виданому 21 травня, вказано, що звільнення відбулося відповідно до пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, що регулює умови трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Міністерство культури також повідомило, що причинами звільнення стали неналежне виконання умов контракту та порушення в діяльності заповідника. “На початку травня генеральному директору була оголошена догана, з якою він ознайомився особисто. Догана базувалася на звіті Робочої групи, яка перевіряла стан обліку та збереження державного майна заповідника”, – йдеться у повідомленні.
Максим Остапенко, народжений у 1971 році в Запоріжжі, є випускником історичного факультету Запорізького національного університету та кандидатом історичних наук у галузі археології. З 1989 року він працював у Національному заповіднику “Хортиця”, де пройшов шлях від лісничого до генерального директора у 2007 році. У 2012 році він очолив Запорізьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України.
У 2015 році Остапенко балотувався до Запорізької міської ради від “Блоку Петра Порошенка”, але не був обраний. У квітні 2023 року він став виконуючим обов’язки генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. За свої заслуги він отримав орден “За заслуги ІІІ ступеня” у 2011 році. З початку повномасштабного вторгнення в Україну Остапенко приєднався до Збройних Сил України та є автором понад 30 наукових праць, присвячених історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров’я.
