Марсі Шор про війну в Україні та політичну кризу у світі

Марсі Шор, американська історикиня та професорка історії в Єльському університеті, відома своїми дослідженнями Східної Європи. На початку 2025 року вона разом із колегами Тімоті Снайдером та Джейсоном Стенлі переїхала до Канади, де продовжить свою діяльність у Школі Мунка при Університеті Торонто. Під час свого візиту до Києва Шор поділилася думками про війну в Україні, політичну ситуацію в США та виклики, які постають перед світовим порядком.

Професорка зазначила, що її поїздки до України є не лише актом солідарності, а й можливістю глибше зрозуміти реалії, з якими стикаються українці. Вона підкреслила, що навіть у складних умовах війни українці знаходять способи жити та творити, що видно на прикладі культурних подій, таких як “Книжковий Арсенал”.

Шор вважає, що світовий порядок зазнає руйнування, а інституції, які мали б забезпечувати безпеку та демократію, виявляються безсилими. Вона закликає до повної реформи міжнародної системи, оскільки нинішня структура не здатна захистити права людини. Незважаючи на це, історикиня зберігає надію на справедливий мир в Україні, хоча й визнає, що повністю відновити втрати війни буде неможливо.

Щодо переговорів із Путіним, Шор впевнена, що це неможливо, оскільки режим Путіна є моральним нігілістом і терористом, з яким не можна вести діалог. Вона порівнює цю ситуацію з нацистською Німеччиною, де компроміси були неприйнятними. Для неї важливим є повний крах режиму Путіна та перезавантаження Росії.

Обговорюючи політику США, Шор акцентує на глибокій кризі суб’єктності в Росії, де люди не відчувають відповідальності за свої дії, на відміну від українського суспільства, яке демонструє зрілість і відповідальність. Вона також критикує Дональда Трампа, називаючи його моральним нігілістом, який не визнає цінність життя інших людей і розглядає все як вигідну угоду.

Професорка пояснює, що її переїзд до Канади був зумовлений не лише політичною ситуацією в США, а й можливістю працювати в Школі Мунка, де науковці активно взаємодіють із суспільством. Вона визнає, що відчуває провину через свій від’їзд, але вважає це необхідним для безпеки своєї родини та можливості продовжувати обговорювати важливі теми.

Щодо загрози повернення фашизму, Шор застерігає, що фашистські тенденції проявляються не лише в Росії, а й у США, де Трамп вдруге став президентом через демократичні вибори. Вона наголошує, що демократія є механізмом вибору, і люди можуть обирати проти лібералізму, що є болючою реальністю. Американське суспільство розділене, і вибори часто вирішуються невеликою кількістю голосів.

Історикиня також ділиться досвідом пояснення американським політикам абсурдності російської агресії, використовуючи аналогію з уявним вторгненням США до Канади. Вона підкреслює, що культурна спорідненість не може виправдати військову агресію та масові злочини.

На запитання про можливість довіри Трампу у контексті миру в Україні, Шор категорично відмовляє. Вона вважає, що Трамп не має моральних орієнтирів і не здатен будувати реальні відносини, а будь-які позитивні результати його дій є випадковістю. Вона закликає Європу мобілізуватися на підтримку України, адже надія на зміни в США поки що обмежена.

“Ми з вами свідки того, як руйнується світовий порядок – якщо він взагалі колись існував. Ми бачимо насильство, трагедії. Ми бачимо, як розвалюються ті інституції, які мали бути опорами демократії, гарантами безпеки. Хоча насправді, може, вони ніколи й не були тим, чим здавалися.”

“Путін – не той, з ким можна домовлятись. Світ, по суті, перебуває в заручниках – доки режим Путіна не буде повністю зруйнований. Має відбутися повний крах цього режиму і перезавантаження Росії.”

“Трамп і Путін – обоє моральні нігілісти. Вони взагалі нікого не визнають як реальну особистість. Для них усе – гра. Вони не дивляться на людей як на тих, кого треба поважати. Для них усе зводиться до ‘вигідної угоди’.”

“Демократія – це механізм: люди голосують і роблять вибір. А лібералізм – це політична філософія, що походить з епохи Просвітництва, з ідеї про захист індивідуальних прав від втручання влади. І так, люди цілком можуть демократично проголосувати проти лібералізму.”

“Якщо ви день за днем дивитеся на те, як хтось убиває дітей і НЕ відчуваєте ненависті – з вами щось не так.”