Про це йдеться у матеріалі Інституту масової інформації.

Під час висвітлення військової агресії журналісти повинні ретельно перевіряти інформацію та поширювати виключно точні дані. Неприпустимо оприлюднювати матеріали, що засновані на чутках або ж на постах у соціальних мережах.

Точність інформації забезпечується:

• перевіркою достовірності джерел інформації;
• віддаванням переваги першоджерелам;
• перевіркою інформації в кількох джерелах;
• перевіркою документів чи документальних свідчень, на які посилаються;
• підтвердженням подій безпосередньо очевидцями за можливості;
• вичиткою для усунення можливих помилок у назвах, іменах, датах, місцях тощо.

Надзвичайно важливо, щоб в умовах військової агресії медіа поширювали лише правдиву інформацію. Ненадійність джерела може призвести до повідомлення неточної та маніпулятивної інформації, поширення паніки та може зашкодити аудиторії.

• Перевіряйте інформацію про перебіг подій в офіційних джерел;
• Беріть коментарі лише в тих експертів, які безпосередньо пов’язані з тематикою, працюють прямо зараз або працювали у військових структурах. З допомогою таких експертів, наприклад, можна порівняти дані про нову хвилю ескалації військової агресії з даними про попередні такі хвилі. Таке порівняння також сприятиме зниженню паніки;
• Неприпустимо спиратися лише на соцмережі або інші сумнівні джерела. До сумнівних джерел належать російські (проросійські) медіа та заяви російських (проросійських) посадовців і політиків. Такі дані потрібно додатково перевіряти;
• Чітко вказуйте, чи випадок є підтвердженим, чи йдеться лише про підозру або припущення.

Емоції. Факти. Маніпуляції.

Не використовуйте емоційно забарвлених епітетів у новинах, зокрема про військову агресію (на кшталт жахливий, смертельний, приголомшливий, неймовірний, масштабний тощо). Такі епітети припустимі лише в цитатах. Використання їх з боку журналіста є оцінковим судженням і порушенням професійного стандарту відділення фактів від коментарів.

У вільніших жанрах – авторських програмах чи статтях – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але водночас він повинен її завжди чітко позначати (“особисто я вважаю”, “на думку автора цієї статті” тощо).

Усі коментарі й думки самого журналіста, експертів, учасників події мають бути чітко відокремлені від фактів.

Давайте більше статистичних даних та правильно їх інтерпретуйте (наприклад, з допомогою експертів). Люди, що аналізуватимуть цифри, менше панікуватимуть.

Як зрозуміти, що перед вами не факти, а маніпуляція?

1. Відсутня будь-яка фактична інформація, яка підміняється її оцінюванням, категоричним висновком.
2. Не вказується конкретно, чия це оцінка події / персони / явища. Думка ніби існує сама по собі, але, по суті, це ставлення автора / авторки.
3. Використання вставних слів, які дають оцінку повідомлюваному (безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, здається, боюся, сподіваюся, очевидно, на щастя, на жаль, дивна річ і т.д.), або епітетів, які так само вказують на оцінку автора.
4. Оціночні судження неможливо спростувати чи перевірити, встановити їхню правдивість, на відміну від конкретних фактів.
5. У новинах указується ставлення журналіста до події.

Погляди агресорів та бойовиків

Не варто поширювати ідей та поглядів агресорів і бойовиків, адже це може надихнути їхніх послідовників. Потрібно ретельно уникати висловів чи зображень, які могли б романтизувати дії злочинців.

Перед тим як поширити заяви агресорів та проросійських бойовиків, пройдіть трискладовий тест.

1. Наскільки публічною є особа, яка зробила заяву (якщо особа не має впливу, то й суспільний інтерес до її слів невеликий).
2. Чи містить заява важливу інформацію? Чи втрачається суть матеріалу без цієї заяви? У чому саме новина?
3. Чи є група населення, якій може загрожувати небезпека або яка може постраждати через поширення поглядів агресорів? (Наприклад, якщо це заклики до агресії, нападів, прямі образи, мова ворожнечі.)

Фото та відео

Стежте, щоб відео та фото, які ілюструють матеріал про військову агресію, відповідали дійсності, а не стосувалися подій, які відбулися раніше. Не використовуйте відео або фото, які можуть спотворити уявлення про ситуацію.

Контент, що містить зображення або деталізований опис злочинів чи трагедій, має бути відповідно маркований (18+).

Полонені та заручники

Якщо робите матеріал про полонених, заручників і загиблих, утримайтеся від прогнозів, песимістичних та оптимістичних сценаріїв тощо. Пам’яйте, що в них є близькі, які хвилюються. Не варто також розшукувати родичів, щоб узяти в них коментар: це може бути травмувальним досвідом для людей, які перебувають у стресі.

1. Не варто публікувати імен заручників, якщо це не дає нічого для їхнього захисту. Стаття 296 ЦКУ прямо забороняє використовувати ім’я потерпілого від злочину, крім випадків, коли розголошення цього імені сприяє суспільній безпеці.
2. Для того щоб написати про заручника / заручницю, використовуйте першу літеру прізвища: відповідно до Цивільного кодексу України, це не буде порушенням. Частина 5 статті 296 ЦКУ: “Ім’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою”. Частина 7 цієї ж статті: “Використання початкової літери прізвища фізичної особи в засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права”. Те саме стосується інших способів розголошення особи заручника в медіа, зокрема публікації його фото.

Краще не оприлюднювати відео / фото заручників чи полонених з місця події. Якщо критично необхідно проілюструвати матеріал їхніми фотографіями (відео), не забудьте заблюрити обличчя.

Як робити матеріали про загиблих

Перед тим як робити матеріал про загиблих, журналісту варто переконатися, що сумна новина не стане несподіванкою для сім’ї померлого. Завжди варто пересвідчитися в офіційних осіб щодо того, чи точно родичам уже сповістили про це.

Якщо ви плануєте повідомляти особисту інформацію про загиблого, давати фотографії чи відео, варто узгодити такий матеріал з його / її рідними. Вони повинні мати можливість відмовитися від оприлюднення чутливих для них даних або обрати інші дані (фото, відео) для оприлюднення.

Неетично називати загиблих трупами, оскільки ви пишете про особистість, а не просто про фізичну оболонку. Завжди пам’ятайте, що це, можливо, була чиясь близька людина.

Припустимо вживати слово “тіла” в разі узагальнення.

Під час опису жертв уникайте емоційних епітетів, пам’ятайте, що ця тема є травматичною. Співчуття має бути основним принципом під час підготування такого матеріалу.

Висвітлюючи причини смерті, спирайтеся лише на достовірні джерела або на офіційні дані.

Не використовуйте в матеріалі зображень обличчя мертвої людини, краще обрати зображення, зроблені за її життя.

• 15 вересня 2021 Кабінет Міністрів схвалив стратегію інформаційної безпеки України. Документ покликаний протидіяти Росії в інформаційному просторі.
• Голова правління Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко заявив, що наративи Росії щодо України не змінились з ХІХ століття.
• Також він заявив, що російська дезінформація – це не лише фейкові новини, але й хаос в інфополі.