Про це повідомляє Politico з посиланням на дані трьох дипломатів, знайомих з ситуацією.

19 квітня Франція та Польща посперечалися, оскільки посли не змогли врегулювати питання щодо того, хто має отримати спільні контракти ЄС на закупівлю боєзапасів в Україні — лише місцеві фірми чи конкуренти з інших країн.

Посли ЄС намагалися вийти з глухого кута щодо реалізації плану спільної закупівлі боєзпасів для України.

Ідея полягає в тому, що країни ЄС об’єднаються і візьмуть гроші зі спільного бюджету, щоб надати Україні до 1 мільйона снарядів протягом наступних 12 місяців.

Попри те, що лідери ЄС схвалили цю схему — і навіть виділили 2 мільярди євро на її фінансування — країни з тих пір зіткнулися з розбіжностями щодо того, як витратити 1 мільярд євро, виділений на спільні контракти.

Основний момент суперечки: наскільки обмежити гроші для виробників ЄС і чи закупляти боєзапаси у США та Великої Британії.

Франція висуває вимоги залишити гроші в межах блоку, що дратує деяких інших членів ЄС.

Суперечки вибухнули з новою силою на засіданні 19 квітня.

За словами джерел, посол Франції в ЄС звинуватив свого польського колегу в тому, що він звинуватив Париж у тиску та перешкоджанні остаточній угоді

Французький посол наголосив, що Париж просто прагматичний, і зазначив, що країни ЄС вже погодилися витратити інший 1 мільярд євро на відшкодування за пожертвування боєзапасів Україні.

Польський посадовець відповів, що Франція лише ускладнює поточні переговори.

У суперечку втрутилися шведи, які запропонували знайти компроміс. Країна контролює ротаційне головування в ЄС, та має повноваження розв’язувати розбіжності в Раді ЄС. Шведські офіційні особи запропонували оновлений текст угоди, який мав би задовільнити всі сторони.

Компромісний документ обмежив майбутні контракти “економічними операторами, заснованими в ЄС та Норвегії”, але він містив рядок про те, що директива не повинна створювати прецедент.

Деякі дипломати вважали, що новий текст надто підтримує вимоги Франції, тоді як інші нарікали, що він відкриває нові питання про те, які компанії чи субпідрядники мають бути залучені.

Новий текст угоди тепер повинні юридично перевірити у всіх країнах-членах ЄС.

Однак передати нову угоду до своїх країн ввечері 19 квітня послам не вдалося, тому переговори, наймовірніше, продовжаться наступного тижня, а це означає, що міністри закордонних справ ЄС не матимуть угоди під час зустрічі 24 квітня у Люксембурзі.

Спільний план закупівлі боєзапасів є частиною триетапного процесу, який лідери ЄС схвалили минулого місяця в надії швидко отримати так необхідні Україні боєзапаси.

На першому етапі країни ЄС передадуть Україні снаряди зі своїх складів, а на другому – зі спільних закупівель. Третій етап має на меті переконатися, що європейські виробники здатні задовольнити оборонні потреби Європи.

Всі етапи взаємопов’язані, і їх мета полягає в тому, щоб вони працювали майже одночасно.

За словами одного з дипломатів, однією з ключових проблем для посадовців ЄС залишаються постійні побоювання, що оборонна промисловість Європи може не впоратися із завданням доставки 1 мільйона снарядів в Україну протягом 12 місяців.

“Чим більше обмежувальних формулювань ми зараз включимо, тим важче буде досягти нашої мети” , — стверджував другий дипломат.

Зворотний бік, звичайно, полягає в тому, що фірми з ЄС кажуть, що їм потрібна гарантія вхідних замовлень, перш ніж вони витрачатимуть кошти, щоб розширити свої виробничі можливості.

• Рада ЄС схвалила виділення 1 мільярда євро Україні. Кошти спрямують на постачання артилерійських боєприпасів українським військовим.