Парламентські вибори в Молдові 2025: регіональні настрої та політичні перспективи

Головна інтрига парламентських виборів у Молдові 28 вересня – чи зможе проєвропейська PAS чинної президентки Маї Санду втримати владу, чи програє опозиції у складі «Патріотичного блоку» та продовжити курс на ЄС. За останніми даними опитувань, лідерство зберігається з незначним відривом, але третина виборців досі не визначилась.

Щоб краще зрозуміти настрої регіонів, ми побували в основних електоральних зонах: центральній частині країни з Кишиневом на чолі, а також у північній та південній ланках країни, аби зафіксувати різницю поглядів та очікувань.

Південь: Комрат і Гагаузія – проросійський грунт

У Комраті, столиці Гагаузької автономії, головна вулиця носить ім’я Леніна, а скульптури радянської доби й досі впливають на настрої частини молоді. Разом із цим регіон зберігає традиційні зв’язки з Росією. Проросійські тенденції тут добре помітні: на попередніх виборах населення регіону значною мірою підтримало опонента Санду – Стояногло.

“Мені без різниці – Росія чи Захід, в усіх свої інтереси. Я вважаю, що рішення для Молдови ухвалюють не в Молдові – а в Брюсселі, у США, – каже нам мешканець Комрата Юрій. – Як для Росії, так і для Європи Молдова – це валіза без ручки. Вливати сюди великі гроші доведеться будь-кому, хто отримає владу.”

Тут мешканці також підкреслюють значення мирного розвитку та стабільності, але вітчизняні проблеми та конкретні кроки на шляху до ЄС займають першість у розмовах. Безперечно, ЄС та економічні перспективи важливі, але громадяни хочуть реальних кроків, які зменшать залежність від зовнішніх центрів прийняття рішень.

“Нам треба процвітання Молдови. Тут ми народилися, звідси наші предки. Росія ближче нам, моєму поколінню. Ми бачили безкоштовне навчання, безкоштовні робочі місця, тунеядства не було.”

Північ: Єдинці та українська ідентичність

У Єдинцях, де компактна українська громада складає чималу частину населення, українська мова має значний статус у навчальній програмі. У численних школах зберігаються українські назви вулиць, а українська мова та література входять до обов’язкової програми. Це один з ключових вузлів міжкультурної взаємодії в регіоні.

“Я голосую за тих, хто хоче, щоб наша країна жила добре. Ми з усіма. Не треба з Росією чи з ЄС – всі! У Молдові ж і молдавани, і українці, і болгари, й гагаузи. Нас дуже багато різних. Тому треба жити в мирі. А мир – це найголовніше.”

У Єдинцях зосереджена значна частина української освіти та культурного життя: в ліцеї ім. Василя Сухомлинського не лише українська мова, але й українська література та історія України посідають помітне місце у навчальній програмі.

Кишинів: політична сцена з коаліційними можливостями

У столиці триває обіг ідей щодо коаліцій: опозиційний «Патріотичний блок» та проєвропейська PAS не прогнозують однозначної більшості. Уряд, швидше за все, буде коаліційним, із можливими варіантами залежно від голосів та динаміки після дня голосування.

“Ми з Росією завжди дружили, я знаю по собі, тому я лише за, щоб повернулося те, що було. У нас було все – і продукти, й своя промисловість, і своє виробництво, ми цим пишалися. В Україні я прожила 30 років, чоловік помер і я повернулася сюди.”

Свою позицію щодо європейської інтеграції висловлює представник PAS Оазу Нантой: за його словами, європейська перспектива для Молдови – не розвага, а основа існування. Співпраця з Україною, Румунією та ЄС залишатиметься пріоритетом, але діалог із Росією залишиться можливим за умови, що це відповідає національним інтересам.

“Вони розуміють, що європейська перспектива для Молдови – це не забаганка, а питання ‘Бути чи не бути’. Якщо ЄС спробує заборонити взаємодію з Росією або енергоресурсами – ми відповімо просто: чому Європейський Союз це робить?”

Експерти вважають, що остаточний формат уряду залежатиме від результатів голосування та здатності консолідувати різні політичні позиції навколо стабільної євроінтеграції, з урахуванням регіональних відмінностей та впливів зовнішніх гравців.

Підсумок виборчої кампанії в Молдові підкреслює: реальні переможці можуть бути визначені не тільки кількістю голосів за конкретну партію, а й умінням встановити консенсус між європейським курсом та регіональною реальністю, де Росія лишається близьким, але не завжди бажаним фактором.