Про це йдеться у прогнозі МВФ.
Базовий прогноз передбачає сповільнення зростання з 6,1% минулого року до 3,2% у 2022 році, що на 0,4 відсоткового пункту нижче проти квітневого огляду світової економіки 2022 року.
Зниження купівельної спроможності домогосподарств і жорсткіша грошово-кредитна політика призвели до перегляду в бік зниження зростання на 1,4 відсоткових пункти в Сполучених Штатах.
У Китаї подальші карантинні заходи та поглиблення кризи у сфері нерухомості призвели до перегляду темпів зростання на 1,1 відсоткового пункту, що призвело до серйозних глобальних ефектів.
А в Європі значне зниження рейтингів показує наслідки війни в Україні та жорсткішої монетарної політики.
Джерело: МВФ
Зміну прогнозування глобальної інфляції зумовили ціни на харчові продукти та енергоносії, а також тривалий дисбаланс попиту та пропозиції. Очікується, що інфляція досягне 6,6% в країнах з розвиненою економікою та 9,5% у країнах з ринком, що формується, і в країнах, що розвиваються, цього року — перегляд у бік збільшення на 0,9 і 0,8 відсоткового пункту відповідно.
Серед основних ризиків подальшого уповільнення економічного зростання, аналітики МВФ назвали припинення імпорту газу в ЄС з РФ, прискорення інфляції, посилення боргової кризи в країнах, що розвиваються, уповільнення торгівлі через геополітичні ризики.
У МВФ застерегли, що у разі альтернативного сценарію, де ризики реалізуються, інфляція зростатиме далі, а глобальне зростання знизиться приблизно до 2,6% та 2,0% у 2022 та 2023 роках відповідно, що помістить зростання у нижні 10% результатів з 1970 року.
Приборкання інфляції має бути першочерговим завданням для політиків, зазначили в МВФ. Жорсткіша монетарна політика неминуче матиме реальні економічні втрати, але зволікання лише посилить їх. Цільова фіскальна підтримка може допомогти пом’якшити вплив на найбільш уразливі верстви населення, але враховуючи, що державні бюджети розтягнулися через пандемію та потребують загальної дефляційної макроекономічної політики, таку політику потрібно буде компенсувати підвищенням податків або зменшенням державних витрат.
Жорсткіші монетарні умови також вплинуть на фінансову стабільність, що вимагатиме розумного використання макропруденційних інструментів і зробить реформи системи врегулювання заборгованості ще більш необхідними.
Політика щодо конкретного впливу на ціни на енергоносії та продовольство має зосереджуватися на тих, хто найбільше постраждав, не спотворюючи ціни. І оскільки пандемія триває, рівень вакцинації має зрости, щоб захиститися від майбутніх варіантів.
“Нарешті, пом’якшення зміни клімату продовжує вимагати невідкладних багатосторонніх дій для обмеження викидів та залучення інвестицій для прискорення переходу до “зеленої економіки“, – резюмували аналітики.
- Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння економіки України на 35% у 2022 році. Водночас інші точні виміри збитків назвати неможливо через надто нестабільну ситуацію.
- Водночас повномасштабне вторгнення РФ в Україну може завдати непоправних збитків економіці країн вз низьким і середнім рівнями доходу. Російська агресія може спровокувати збільшення бідності серед мільйонів людей та відкинути десятки країн у боргову кризу.
- Російське вторгнення в Україну спровокувало зростання цін на сировинні товари. Внаслідок цього відновлення частини Африки було зупинено, а також посилилися проблеми через продовольчу безпеку регіону.
- Міністерка фінансів США Джанет Єллен визнала, що інфляція знаходиться на “неприйнятному рівні”. Проте зауважила, що це проблема не виключно для Сполучених Штатів.
- Глобальна економіка дедалі більше наближається до загрози стагфляції, яка нагадує випробування 1970-х років. А це є проблемою для світових фінансових керівників, котрі долають наслідки війни в Україні.