- 14 серпня стало відомо, що у бою проти російських окупантів загинув льотчик вищого класу Повітряних сил ЗСУ, випускник фізико-технічного ліцею Івано-Франківської обласної ради Антон Листопад. За кілька днів до загибелі пілота нагородили орденом “За мужність” III ступеня.
- 26 липня під час виконання бойового завдання загинув український льотчик Олександр Кукурба, який у квітні отримав звання Героя України.
- У боях під Бахмутом (Донецька область) загинув український журналіст Олександр Савоченко. Його поховали у рідному селі Поліському.
- На війні проти російських загарбників в ніч на 18 серпня загинула українська активістка Юлія Чайка. Вона входила до запорізького осередку “ДемСокири”.
Про це повідомляють #Букви з посиланням на численні дописи активістів, військових та політиків у Facebook.
За словами п’ятого президента України Петра Порошенка, це важка втрата: “Війна забирає найкращих. Учора під мінометним обстрілом на фронті загинув Юрій Каракай”, – написав політик.
За його словами Каракай був правдолюбом, “відчував несправедливість серцем”, а свою позицію відстоював діями: і в мирні часи на барикадах, протестах, акціях, і у військові часи на фронті: “Такі завжди йдуть попереду і беруть на себе відповідальність не лише за себе, а за долю всієї країни. Він був цінним членом команди ГО “Справа Громад”, його любили й поважали”, – заявив Порошенко.
“Героїв убивають, але слава їхня – вічна. Спочивай з миром, Друже. Вороги поплатяться за твоє життя. Як і за життя кожного загиблого українця та українки”, – сказав п’ятий президент.
Військовий та активіст Сергій Іконніков розповів, що вони з Юрієм бачились на всіх патріотичних заходах, акціях та флешмобах, а в перший день вторгнення Сергій не був здивований, коли побачив Каракая під час формування батальну територіальної оборони: “Він був справжнім, завжди казав те, що думав, якою б різкою не була ця думка. Спочивай з миром, друже. Ми обов’язково пройдемо парадом цією бісовою площею, як ти хотів!”,– написав друг полеглого героя.
“В той страшний для усіх день, 24 лютого, Юрій Каракай прибіг на Лаврську, отримав зброю та зайняв своє місце в строю. Кросівки, джинси, червона куртка та кулемет за плечима! Таким він і залишився в пам’яті. Звичайним українцем. Який не втік. Не сховався за фразами “Я нічого не вмію! Я психологічно не готовий”, а став на захист своєї рідної країни! Жив як справжній громадянин України! І загинув як воїн, віддавши життя за рідну землю!”, — зазначив Олексій Петров, друг Юрія.