Про це інформує Deutsche Welle.
Пашинян зазначив, що Лачинський коридор, згідно з тристоронньою заявою президентів Росії, Азербайджану та прем’єр-міністра Вірменії має бути під контролем “російських миротворців”, будучи їхньою зоною відповідальності.
Своєю чергою, Азербайджан гарантував безперешкодний проїзд коридором, проте, Пашинян зазначив, що його перекрито уже майже 20 днів. Він прямо звинуватив військових РФ у бездіяльності після блокади дороги азербайджанськими “екологічними активістами” з 12 грудня.
Російський лідер пояснив, що на зустрічі з прем’єром Вірменії та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим обговорили “врегулювання ситуації”. Наразі росіяни розпочали переговори з Азербайджаном, аби спробувати відновити безперешкодний рух транспорту.
На початку саміту Путін визнав, що між державами СНД виникають розбіжності, зауваживши, що головним залишається готовність до співпраці.
Окрім цього, російський президент подарував учасникам неформального саміту країн СНД каблучки із символікою співдружності. Служба безпеки України відреагувала на таке рішення з боку Путіна, заявивши, що вони читали романи Джона Роналда Руела Толкіна “Володар перснів” із поганим фіналом для головного антагоніста.
15 вересня організація договору про колективну безпеку не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.
Звернення до ОДКБ
Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.
“Ми звернулися до ОДКБ по допомогу, в тому числі військову, для відновлення територіальної цілісності Вірменії та забезпечення виведення азербайджанських збройних сил з території Вірменії”, — заявив Пашинян.
За його словами, під час засідання ОДБК вчора відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.
У випадку, якщо країна зазнала зовнішньої агресії, то четверта стаття дозволяє їй звернутися до ОДКБ з проханням про допомогу. Це стосується і військової допомоги. До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.
Конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття. #Букви розповідали історію конфлікту.
25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.
У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.
Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.
Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.
У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху.
27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.
Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.
Своєю чергою влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.
Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.
Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб старше 18 років.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.
29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.
На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.
У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.
Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.
У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.
Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.
Наприкінці листопада у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.
Довідка. Неформальний саміт СНД відбувався у Санкт-Петербурзі 26–27 грудня. У ньому брали участь лідери Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
- Експерти Інституту вивчення війни зреагували на заяву президента РФ Володимира Путан від 25 грудня щодо готовності Росії до перемовин. Як зазначили аналітики, у своїй заяві очільник Кремля не погодився на прямі перемовини з Україною, а намагався ввести Захід в оману.
- Голова оборонного комітету парламенту ФРН Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн закликала федеральний уряд спланувати довгострокову військову допомогу Україні. Вона розкритикувала те, що Німеччина й досі ще не має стратегії.
- Колишні військові посадовці та аналітики вважають, що Україна почала сміливіше завдавати ударів по цілях у глибині російської території, оскільки Київ оцінив, що московські військові воюють на межі своїх звичайних можливостей.
- Невдачі Росії у війні проти меншого сусіда – України – продемонстрували слабкість президента РФ Володимира Путіна перед іншими пострадянськими країнами, зокрема країнами Центральної Азії, які Москва довгий час розглядала як частину своєї законної сфери впливу.