Про це інформує CNN.

Низка зустрічей відбулася в Ланфангу (Китай) і “є останньою в серії зустрічей і частиною поточної дипломатії з КНР”, пояснив посадовець. Діалог відбувся після зустрічі президента Байдена з президентом Сі Цзіньпіном 14 листопада на полях саміту G20 на Балі.

Представники США зустрілися з віце-міністром закордонних справ Китаю Се Феном 11 і 12 грудня. До складу делегації США увійшли помічник держсекретаря Ден Крітенбрінк, старша директорка Ради національної безпеки у справах Китаю та Тайваню Лаура Розенбергер і заступник помічника міністра у справах Китаю та Тайваню, координатор Китаю Рік Вотерс.

Одним із питань, на якому наголошувала американська сторона, був той факт, що “повернення додому громадян США, які незаконно затримані або підпадають під заборону на виїзд із Китаю, є особистим пріоритетом для президента”.

Делегація США також торкнулася тем, які були актуальними в політичному підході адміністрації Байдена до Китаю.

У межах відповідального управління конкуренцією помічник секретаря Крітенбрінк і старша директорка Розенбергер наголосили на важливості встановлення меж двосторонніх відносин, щоб гарантувати, що Сполучені Штати та Китай підтримуватимуть відкриті лінії зв’язку та відповідально керуватимуть конкуренцією. За погодженням сторін, конкуренція не повинна переростати в конфлікт.

Крітенбрінк і Розенбергер чітко дали зрозуміти, що Сполучені Штати продовжуватимуть активно конкурувати, відстоювати інтереси та цінності США, захищати заснований на правилах міжнародний порядок і тісно координувати роботу з союзниками та партнерами, — зазначив посадовець.

Після зустрічей помічник держсекретаря і старша директорка вирушили до Сеула і Токіо для консультацій з низки регіональних і двосторонніх питань з 12 по 14 грудня.

Президент США Джо Байден і президент Китаю Сі Цзіньпін вели відверті переговори щодо Тайваню та Північної Кореї на полях саміту G20 в Індонезії в середині листопада, зустрічі, метою якої було запобігти переростанню напружених американсько-китайських зв’язків у нову холодну війну.

Обидва лідери пообіцяли частіше спілкуватися в період загострення розбіжностей також щодо прав людини, вторгнення Росії в Україну та економічних питань.

Розчарування через суворі протоколи щодо COVID-19 у Китаї минулого місяця вилилися в масові протести, найбільший прояв громадського невдоволення з моменту приходу Сі до влади в 2012 році. Ці правила спричинили уповільнення економіки.

Індійсько-тихоокеанський координатор Білого дому Курт Кемпбелл заявив у четвер, що ці питання разом з уявленнями про те, що Китай викликав ворожнечу серед багатьох своїх сусідів, означають, що він зацікавлений у більш передбачуваних зв’язках із Вашингтоном у “короткостроковій перспективі”.

• Лідер Китаю Сі Цзіньпін ввечері 7 грудня прибув до Саудівської Аравії з візитом, який може поглибити відносини між найбільшим у світі імпортером і найбільшим експортером нафти на тлі напружених американсько-саудівських взаємин і глобальної перестановки влади, прискореної війною РФ проти України.
• Відповідно до звіту Пентагону, до 2035 року Китай, ймовірно, матиме запас із 1500 ядерних боєголовок, якщо продовжуватиме поточні темпи нарощування ядерної зброї.
• Президент Китаю Сі Цзіньпінь під час перемовин з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем закликав до “заспокоєння” війни в Україні.