Про це повідомляє Reuters.

Шимоніте  пояснила, що “немає санкцій, які можуть вимкнути Росію миттєво”, тож “необхідно запастись терпінням”.

Вона запевнила, що між членами НАТО існує широка згода не тиснути на Україну, щоб вона йшла на переговори, і закликала НАТО забезпечити протиповітряну оборону не лише східним членам НАТО, але й Україні.

Окрім цього, прем’єрка нагадала про вибух ракети в Польщі минулого місяця, в результаті якого загинуло двоє осіб. Польща та інші західні країни заявили, що ця ракета була українською ракетою протиповітряної оборони, яка збилася зі шляху, переслідуючи російську ракету.

“Чим краща система протиповітряної оборони в України, тим менша ймовірність таких інцидентів… Важливо не тільки для НАТО забезпечити гідну систему (ППО), але й забезпечити гідну систему (ППО) Україні”, – наголосила очільниця уряду.

Наступного року Литва прийматиме саміт НАТО, на якому, як очікує Шимоніте, буде домінувати Україна, а також рішення Швеції та Фінляндії приєднатися до Західного оборонного альянсу.

Вона відмовилася коментувати повідомлення про те, що вона збирається очолити альянс НАТО після того, як нинішній генеральний секретар Єнс Столтенберг піде у відставку у вересні 2023 року.

За її словами, Литва та інші країни Балтії, Латвія та Естонія, які колись керувалися з Москви, а тепер є частиною НАТО та ЄС, були краще підготовлені протистояти нападу РФ після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого.

Проте вибір російського президента Володимира Путіна вдертися в Україну викликав побоювання, що він може зробити те саме в Балтії, сказала вона.

Після вторгнення НАТО назвало Росію постійною загрозою, сусідні Швеція та Фінляндія подали заявки на приєднання до альянсу, а присутність НАТО в Балтії збільшилася.

Крім того, сусідня РБ поглибила свої тісні відносини з РФ.

“Це більше схоже на провінцію, ніж на суверенну країну… Виникає резонне запитання, наскільки Лукашенко самодостатній у рішеннях, які він приймає”, – зазначила Шимоніте.