Про це йдеться у повідомленні пресслужби НАБУ.

6 жовтня 2022 року п’яти учасникам цієї групи повідомили про підозру у розтраті, шляхом зловживання своїм службовим становищем, коштів “Укргазбанку” та у службовому підробленні. Дії посадовців “Укргазбанку” кваліфіковані за такими статтями (посади вказані на момент вчинення злочину):

• голова правління – ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
• два заступники голови правління – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
• директор департаменту по роботі з корпоративними віпклієнтами – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
• заступник директора департаменту по роботі з корпоративними віпклієнтами – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України

Оскільки місцеперебування ексголови правління “Укргазбанку” на даний час невідоме, про підозру йому повідомили в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України, тобто залишили в адміністрації за місцем його роботи – у Національному банку України.

Через такі самі обставини у такому ж порядку повідомили про підозру й одному з заступників “Укргазбанку” та заступнику директора департаменту по роботі з корпоративними віпклієнтами цієї держустанови.

Як встановило слідство, посадовці “Укргазбанку” у листопаді 2014 році запровадили схему виведення коштів із держбанку через сплату послуг псевдопосередникам нібито за залучення коштів великого бізнесу та державних установ і підприємств.

Однак насправді посередництво відбувалося лише на папері: клієнти розміщували кошти в державному “Укргазбанку” на депозити за власною ініціативою або ж згідно з порядком, запровадженим для держсектору Кабміном. Натомість держбанк, на підставі фіктивних актів виконаних робіт, справно сплачував псевдопосередникам за послуги, які ті ніколи не надавали, та про яких більшість клієнтів банку навіть не знала.

Псевдопосередниками виявилися фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб’єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.

Наведену схему залучення коштів не використовував жоден із решти державних банків в Україні. А після активізації слідчих дій із боку НАБУ та САП її прикрили й у самому “Укргазбанку”. Однак, за час її існування (з листопада 2014 по березень 2020 рр.) держустанова здійснила понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників, витративши на це, як вважає слідство, незаконно понад 206 млн грн.

Організатором схеми НАБУ та САП вважають першого заступника голови правління “Укргазбанку”, який невдовзі його очолив за рішенням уряду. Він ініціював зміну внутрішніх документів для легітимізації схеми, усував перешкоди для вчинення злочину через використання владних повноважень, затверджував умови співпраці з посередниками та здійснював контроль за виплатами.

Підозри НАБУ та САП ґрунтуються на низці експертиз, допитів свідків, обшуків, тимчасових доступів, інформації, отриманої від клієнтів банку, оглядах комп’ютерної техніки та мобільних телефонів із детальним листуванням між учасниками щодо вказаної схеми, вилучених документів.

НАБУ та САП встановлюють інших учасників корупційної схеми.

ДОВІДКА: одним із підозрюваних, за даними НАБУ та САП, є ексголова “Укргазбанку”, який на той час – з 2015 по 2020 рр. – очолював Кирило Шевченко. Однак 16 липня 2020 року Шевченка призначили головою Національного банку України.

Нещодавно, 4 жовтня – за декілька днів до повідомлення про підозру – Кирило Шевченко вирішив залишити свою посаду та подав на розгляд президенту України заяву про відставку. Причини такого рішення, за його словами, пов’язані зі станом здоров’я.

“В силу причин, пов’язаних зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови НБУ. Я звернувся до президента України з проханням прийняти мою відставку. Дякую президентові України за виявлену довіру та спільну роботу на користь держави — і в мирний, і у воєнний час”, – зазначив Кирило Шевченко”, – наголосив Шевченко.

Додамо, що 6 жовтня комітет Верховної Ради України з питань фінансів підтримав постанову про звільнення Кирила Шевченка з посади очільника Національного банку України. Тепер питання про звільнення Шевченка повинні розглянути народні обранці на найближчому засіданні ВРУ.